Сердюк Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Іванович Сердюк
Сердюк Олександр Іванович.jpg
Народився 27 червня 1900(1900-06-27)
Бзів
Помер 14 грудня 1988(1988-12-14) (88 років)
Харків, УРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність актор, кіноактор
Alma mater Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка
Заклад Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
IMDb ID 0784924
Нагороди та премії
Народний артист СРСР Сталінська премія Сталінська премія Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора

Серд́юк Олексáндр (Лесь) Іванович (27 червня 1900, с. Бзів, Баришівський район, Київська область — 14 грудня 1988, Харків) — український актор театру (героїчного й характерного плану) та кіно. Лауреат Сталінської премії (1947, 1948).Народний артист СРСР (1951). Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалями.

Батько актора Леся Сердюка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Сердюк народився 27 червня 1900 року в селі Бзів (нині Баришівський район, Київська область), у селянській родині.

Закінчив Державний музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка (1919).

Дебютував у Театрі ім. Т. Шевченка (Київ, 19191922). У 19221934 — у театрі «Березіль».

Як режисер відтворив виставу «Березоля» — «Сава Чалий».

З 1934 — у Харківському театрі ім. Шевченка (його мистецький керівник — 19571962).

З 1958 р. — професор Харківського театрального інституту (тепер Університет мистецтв).

Похований на міському кладовищі в Харкові (надгробок В. Литвинова).

Йому присвячено фільми: «Зустріч із собою» (1968, Харківська студія телебачення), «Харків Леся Сердюка» (1995, телестудія «Ніка-Арс»).

Найкращі ролі[ред. | ред. код]

Том Кіттлінґ («Секретар Профспілки» за Л. Скатом), Барон («Жакерія» за П. Меріме), граф Шарль («Євгенія Ґранде» за О. Бальзаком), Клавдій («Гамлет» В. Шекспіра); в укр. репертуарі: Сава Чалий (в однойменній драмі І. Карпенка-Карого), Мокій («Мина Мазайло» М. Куліша), Командор («Камінний господар» Л. Українки), Микита («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Богун, Кобза («Богдан Хмельницький», «Загибель ескадри» О. Корнійчука) та ін.

Зіграв у кіно ролі: Семена Неживого («Коліївщина», 1933), поміщика Свічки («Прометей», 1936), Назара («Назар Стодоля», 1937), Андрія («Запорожець за Дунаєм», 1937), воїна-поета («Українські мелодії», 1945), Гната Підкови («Доля Марини», 1953), Миколи Воркалюка («Любов на світанні», 1957), «Загибель ескадри» (1965).

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]