Серебрякова Галина Йосипівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Серебрякова.
Серебрякова Галина Йосипівна
Народилася 7 (20) грудня 1905
Київ, Російська імперія
Померла 30 червня 1980(1980-06-30) (74 роки)
Москва, СРСР
Поховання Передєлкінський цвинтарd
Країна  СРСР
Діяльність письменниця, журналістка
Alma mater МДУ
Мова творів російська
Роки активності з 1927
Жанр роман
Членство СП СРСР
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Галина Йосипівна Серебрякова (1905—1980) — російська радянська письменниця і журналістка, авторка романів про Маркса і Енгельса.

Життєпис[ред. | ред. код]

Галина Серебрякова народилася 7 (20) грудня 1905 року в Києві в сім'ї революціонерів. Батько Йосип Мойсейович Бик-Бек (1882—1936), був земським лікарем, при радянській владі був призначений начальником політуправління військ ВОХР, повпредом у Хорезмі, директором Музею образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна (1933—1935)[1], директором курортного тресту; розстріляний в 1936 році. Мати, Броніслава Сигізмундівна Красутська (Красуцька), працювала в ЧК і партійних органах.

Сама Галина була членом РКП (б) з 1919 року. У 1920—1925 роках навчалася на медичному факультеті Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, після займалася журналістикою.

У 1920-ті роки починала кар'єру оперної співачки: в 1928 році співала у великому Радіоконцерті в Лондоні, отримала запрошення в трупу Большого театру.

У 1923—1924 роках була одружена з відомим більшовицьким діячем Леонідом Серебряковим. З 1925 року одружена з наркомом фінансів Григорієм Сокольниковим. За завданнями «Комсомольської правди» в 1927 році побувала в Китаї, потім в 1927—1928 роках — у Женеві та Парижі. У 1930—1932 роках разом з чоловіком була в Англії.

За легендою, після публікації в 1933 році її памфлету «Очна ставка: картини англійського життя», Чемберлен (в 1931—1937 рр. канцлер казначейства) заборонив їй в'їзд до Англії[2].

Для збору матеріалу до роману про Карла Маркса за особливим дозволом їздила до Західної Європу. Роман «Юність Маркса» вийшов в 1934—1935 рр.

Галина Серебрякова вступила до Спілки письменників СРСР у 1934 році, але вже через два роки була виключена в 1936 та відновлена в 1956 році.

У 1936 році арештована слідом за чоловіком, а в червні 1937 року вислана до Семипалатинська разом з матір'ю і дворічною донькою, там в грудні знову заарештована і в 1939 році засуджена до 8 років ув'язнення як «дружина ворога народу». У 1945 році була звільнена і оселилася в Джамбулі, де працювала фельдшеркою.

28 травня 1949 року вона була знову арештована, і Особлива нарада при МДБ СРСР 12 листопада 1949 року засудила її до 10 років позбавлення волі за звинуваченням у контрреволюційній агітації та участі в контрреволюційній організації.

У серпні 1955 року вона була звільнена з ув'язнення і відправлена на заслання до Джамбулу, але незабаром була звільнена й із заслання[3]. У 1956 році була повністю реабілітована і відновлена в партії. Також відновила письменницьку діяльність.

На початку 1960-х років Галина Серебрякова закінчила свою трилогію про Карла Маркса, що містить великий пізнавальний матеріал з історії Західної Європи XIX століття. Після реабілітації зберегла відданість партії, активно виступала проти ліберальних тенденцій в радянській літературі. У 1963 році на зустрічі Микити Хрущова з письменниками виступила з нападками на Іллю Еренбурга. У 1967 році на польській мові в Парижі був надрукований її роман «Смерч» про перебування в таборі, проти чого вона виступила з офіційним протестом. Російською мовою роман з'явився тільки 1989 року.

Твори Серебрякової знайшли визнання в Радянському Союзі лише завдяки тематиці, а також точній їх відповідності партійним вимогам, що пред'являються до літератури.

Померла Галина Серебрякова 30 червня 1980 року.

Похована на Передєлкінському кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Світлини[ред. | ред. код]

Твори[ред. | ред. код]

  • Замальовки Китаю, 1927
  • Жінки епохи французької революції, 1929
  • Рікша, 1931
  • Їжа для душі, 1933
  • Люди передмістя Круа-Русс, 1933
  • Очна ставка: картини англійського життя, 1933
  • Юність Маркса, 1934—1935
  • Одна з Вас, 1959
  • Викрадення вогню, 1961
  • Вершини життя, 1962
  • Карл Маркс, 1962 (серія ЖЗЛ)
  • Прометей. Трилогія (Юність Маркса. Викрадення вогню. Вершини життя), 1963
  • Мандри минулими роками, 1963
  • Предшествие, 1966
  • Маркс і Енгельс, 1966 (серія ЖЗЛ)
  • Smiercz // «Kultura», Paris, 1967, № 7-8
  • Про інших та про себе, 1968; 2-е вид., Доповнене — М.: Радянський письменник, 1971
  • З покоління в покоління, 1973
  • Смерч // «Справа № …». Алма-Ата, 1989

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ От Ивана Цветаева до Ирины Антоновой: все директора ГМИИ им. А. С. Пушкина. ДМІМ ім. А. С. Пушкіна — www.arts-museum.ru. Архів оригіналу (HTML) за 22 грудня 2014. Процитовано 20 грудня 2014.
  2. ↑ ПИСЬМА МОЯ МАТЬ — ГАЛИНА СЕРЕБРЯКОВА Г. Г. Тартыкова-Сокольникова. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 20 вересня 2019.
  3. ↑ Списки жертв. Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 20 вересня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Серебрякова_Галина_Йосипівна&oldid=38042093