Середа Ярослав Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Середа Ярослав Іванович
Середа Ярослав Іванович 1940.jpg
Народився 28 листопада 1900(1900-11-28)
Радехів, Радехівський район, Львівська обл., Українська РСР
Помер 25 березня 1981(1981-03-25) (80 років)
Львів, Львівська обл., Українська РСР, СРСР
Громадянство Flag of Poland.svg Польща
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність політик
Нагороди
Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора

Ярослав Іванович Середа (28 листопада 1900, місто Радехів, Галичина, Австро-Угорська імперія, тепер Львівської області — 25 березня 1981, місто Львів) — український радянський діяч, інженер у ділянці нафтопереробки, кандидат технічних наук (1956), член-кореспондент АН УРСР (з 1951). Депутат Верховної Ради УРСР 1-4-го скликань.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у родині вчителя-повітового шкільного інспектора. Навчався у Турківській і Самбірській гімназіях. Трудову діяльність розпочав у 1918 році писарем у ветеринара в місті Турка. У 1918—1919 роках брав участь в українсько-польській війні, служив у лавах Української галицької армії (УГА). Після закінчення війни працював конторником, фотографом, учителем танців, щепив віспу та супроводжував товари різних фірм у Львів.

У 1922—1925 роках навчався на хіміко-технологічному факультеті Празького технічного інституту. У 1925 році перевівся у Львівську Політехніку, де навчався при кафедрі технології нафти і газу.

У 1929 році закінчив Львівську Політехніку. Працював асистентом кафедри технології нафти у професора Пілята. Потім отримав звання ад'юнкта (доцента) кафедри технології нафти Львівської Політехніки.

У 1935—1939 р. — керівник науково-дослідної лабораторії нафтоперегінного заводу польської державної компанії «Польмін» у місті Дрогобичі.

У 1939—1941 р. — головний інженер і заступник директора Дрогобицького нафтоперегінного заводу. У 1939 році був членом Тимчасового управління міста Дрогобича.

24 березня 1940 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання від Дрогобицького виборчого округу Дрогобицької області.

У червні 1941 року евакуйований у східні райони СРСР, працював старшим інженером в науково-дослідному інституті нафти міста Ґрозного. З 1942 року — інженер, керівник науково-дослідної групи на Уфимському нафтопереробному заводі Башкирської АРСР.

У 1945—1953 р. — начальник виробничо-технічного відділу, головний інженер та заступник начальника тресту «Укрнафтозаводи» у місті Дрогобичі.

Член ВКП(б) з 1947 року.

У 1953—1956 р. — заступник голови президії Львівського філіалу АН УРСР із наукової роботи. У 1956—1963 р. — завідувач лабораторії нафтопереробки АН УРСР у Львові. Обирався головою правління Львівського обласного відділу Товариства для поширення політичних і наукових знань.

З 1963 року працював у Всесоюзному науково-дослідному і проектно-конструкторському інституті нафтопереробної і нафтохімічної промисловості у Львові, з 1964 року завідував сектором хімії сульфонатів Львівського філіалу «Укрдніпронафти».

Автор понад 42 друкованих праць, 2 монографій і понад 20 патентів в ділянці хімії нафтопереробки.

Нагороди[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]