Середин Костянтин Хризанфович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Середин Костянтин Хризанфович
 Генерал-майор
генеральний хорунжий
Костянтин Середин
Загальна інформація
Народження 20 жовтня 1874(1874-10-20)
Єлисаветград, Російська імперія
Смерть невідомо
Громадянство  Гетьманат
Alma Mater Петровський Полтавський кадетський корпус
Військова служба
Приналежність  Гетьманат
Нагороди та відзнаки
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня

Середин Костянтин Хризанфович (20 жовтня 1874, м. Єлисаветград — ?), генеральний хорунжий Української Армії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Полтавський кадетський корпус (1893), Єлисаветградське кінне училище (1895), академія Генштабу (1903). Офіцер 28-го драгунського Новгородського полку, офіцер для доручень штабу Київського військового округу, викладач Офіцерської кінної школи, помічник командира 26-го драгунського Бузького полку, штаб-офіцер для доручень командувача Київського військового округу.

У роки Першої світової війни офіцер для доручень при головнокомандуючому Південно-Західного фронту, командир драгунського Приморського, 12-го уланського Білгородського полків, генерал-майор.

В українській армії 1918 за Гетьманату, військовий аташе українського посольства у Румунії.

1 листопада 1918 р. гетьманський уряд ухвалив постанову про відкриття в Новочеркаську українського посольства, головою якого було призначено міністра-резидента генерального хорунжого Костянтина Середіна [1].

Подальша доля невідома.

Примітки[ред. | ред. код]


Джерела[ред. | ред. код]

  • Литвин М. Р., Науменко К. Є. Збройні сили України першої половини XX ст. Генерали і адмірали / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів; Харків: «Видавництво Сага», 2007. — 244 с. Стор.179-180