Середньонімецький канал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 52°25′16″ пн. ш. 9°42′04″ сх. д. / 52.42111° пн. ш. 9.70111° сх. д. / 52.42111; 9.70111

Маршрут Середньонімецького каналу.

Середньонімецький канал (нім. Mittellandkanal) — один з основних каналів центральної Німеччини. Є важливою ланкою в мережі внутрішніх водних шляхів в цій країні. Його значення виходить за межі Німеччини, з'єднуючи Францію, Швейцарію, країни Бенілюксу з Польщею, Чеською Республікою та Балтійським морем[1].

Має 325,7 км завдовжки,[2] Середньонімецький канал є найдовшим штучним водним шляхом в Німеччині.

Маршрут[ред. | ред. код]

Середньонімецький канал відгалужується від Дортмунд-Емс канал[2] у Херстелі (від Рейну, 52°16′37″ пн. ш. 7°36′18″ сх. д. / 52.27694° пн. ш. 7.60500° сх. д. / 52.27694; 7.60500), проходить на північ вздовж Тевтобурзькому лісу, повз Ганновера і перетинає річку Ельбу біля Магдебурга (52°14′46″ пн. ш. 11°44′49″ сх. д. / 52.24611° пн. ш. 11.74694° сх. д. / 52.24611; 11.74694), через аквідук Поруч з Магдебургом він переходить у канал Ельба-Хафель,[2] робить безперервним маршрут до Берліна і на Польщу[1]

У Міндені канал перетинає річку Везер двома акведуками (другий завершено у 1998), і біля Магдебурга він перетинає Ельбу, також акведуком. Шлюзи існують у Іббенбюрен, Оснабрюк, Мінден (два шлюзи з'єднують з Весером), Ганновер-Лінден, Ганновер-Місбург, Хільдесхайм і Зальцгіттер.[2] На захід від Вольфсбурга відгалужується Ельбський обвідний канал, забезпечуючи з'єднання з Гамбургом, і (через Ельба-Любек канал) з Балтійським морем.

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво Середньонімецького каналу було розпочато в 1906 році, починаючи з Bergeshövede (муніципалітет Герстель) від Дортмунд-Емс каналу. Дистанція Мінден на Везер була відкрита у лютому 1915, і спочатку мала назву Емс-Везер канал. Дистанцію Мінден-Ганновер було закінчено восени 1916. Дистанція до Зенде і відгалуження каналу до Гільдесгайма було завершено в 1928 р., до Пайне — 1929, і Брауншвейга — 1933 році. Заключна ділянка до Магдебурга — 1938 році, таким чином, створюючи прямий зв'язок між Західної і Східної Німеччини. Відгалуження до Зальцгіттер було відкрито у 1941. Планований акведук через Ельбу, за для побігання низької води в літній час, не було побудовано через Другу світову війну[3].

Після розкраювання Німеччини після Другої світової війни, Середньонімецький канал був розділений між ФРН і НДР, з кордоном на схід від Вольфсбурга. Для забезпечення доступу із західної частини каналу до Гамбурга і Північної Німеччини, в обхід терену Східної Німеччини і річки Ельба (з обмеженою іноді навігацією), було відкрито Ельбський обвідний канал у 1977 році.

Після возз'єднання Німеччини, важливість Середньонімецького каналу як магістралі між сходом і заходом Німеччини збільшилась. Проект з будівництва акведуку через Ельбу було реалізовано — у 2003 році було відкрито Магдебурзький водний міст, забезпечуючи пряме з'єднання з каналом Ельба-Хафель.

Панорама порту Брауншвейг на Середньонімецькому каналі

Структура[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Sheffield, Barry (1995). Inland Waterways of Germany. St Ives: Imray Laurie Norie & Wilson. ISBN 0-85288-283-1. 
  2. а б в г Elwis database WSD Mitte and WSD Ost
  3. Wasser- und Schifffahrtsamt Minden (нім.)