Середньоплан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Су-7 и МіГ-21 — типові зразки средньопланів.

Середньоплан — схема кріплення крила до фюзеляжу літака (моноплана), коли крило проходить через середню частину його перетину. Така схема застосовується переважно на машинах легкої та бойової авіації.

Переваги схеми[ред. | ред. код]

Схема середньоплана
  • Розташування крила в середині фюзеляжу дозволяє легше організувати пару крила і фюзеляжу.
  • Проміжне між високим і низьким положення крила дозволяє прибирати стійки шасі в крило.
  • Підвішене під крило озброєння не наражається на небезпеку удару об злітно-посадкову смугу.
  • Знижується ефективна площа розсіювання при візуванні збоку (міркування, що визначило аеродинамічну схему винищувача «Гріпен»).

Недоліки схеми[ред. | ред. код]

МіГ-15
  • Силова балка, що об'єднують обидві площини крила, повинна проходити через фюзеляж, обмежуючи можливості в компонуванні внутрішніх агрегатів в цьому місці.
  • В іншому випадку доводиться використовувати потужні кільцеві шпангоути, що обтяжують планер і ускладнюють проведення ремонтних робіт і модифікацій.

Через зазначені недоліки схема середньоплана дуже рідко застосовується на пасажирських і вантажних літаках, але популярна на винищувачах і штурмовиках.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лётные испытания самолётов, Москва, Машиностроение, 1996 (К. К. Васильченко, В. А. Леонов, И. М. Пашковский, Б. К. Поплавский)