Середній Бабин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Середній Бабин
Бабин Середній. Нова церква.jpg
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Калуський район
Рада/громада Студінська сільська рада
Код КОАТУУ 2622887402
Основні дані
Перша згадка 1469
Населення 532
Площа 9,1 км²
Густота населення 58,46 осіб/км²
Поштовий індекс 77335
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°03′44″ пн. ш. 24°30′01″ сх. д. / 49.06222° пн. ш. 24.50028° сх. д. / 49.06222; 24.50028Координати: 49°03′44″ пн. ш. 24°30′01″ сх. д. / 49.06222° пн. ш. 24.50028° сх. д. / 49.06222; 24.50028
Водойми Лімниця, Млинівка
Місцева влада
Адреса ради 77334, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Студінка, вул. П. Мирного, 10 , тел. 90-2-32
Карта
Середній Бабин. Карта розташування: Україна
Середній Бабин
Середній Бабин
Середній Бабин. Карта розташування: Івано-Франківська область
Середній Бабин
Середній Бабин
Мапа

Середній Бабин у Вікісховищі?

Середній Ба́бин — село Калуського району Івано-Франківської області.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване у давні часи, але перші знайдені писемні згадки відносяться до XV століття, коли впроваджувалися списки сіл. Зокрема, згадується 20 жовтня 1466 року в книгах галицького суду [1]. Також — у люстрації 1469 року: Бабин і Підгірки зобов’язуються постійно утримувати за тевтонським правом 6 арбалетників або лучників[2]. Селяни Бабина брали участь у повстанні 1648 року[3].

Зі складу села з часом виокремилися присілки Слобідка, Кудлатівка і Бабин-Зарічний, через що материнське село дістало нинішню назву (сьогодні перші два села злилися з Середнім Бабином суцільною забудовою). За Австрії селом володіли Беньковські, потому вдова каштеляна Беньковського заповіла маєток своєму родичу графу Голеєвському, який у 1852 році продав Віктору Розвадовському. Розвадовські мали фільварок на східній околиці села (донині не зберігся) і володіли навколишніми землями аж до 1939 року[4]. У міжвоєнний період в селі побудовані стави площею 187 га, більшість із них експлуатуються й досі.

У 1939 році в селі проживало 960 мешканців (905 українців-грекокатоликів, 20 поляків, 30 українців-римокатоликів і 5 євреїв)[5]. Село належало до ґміни Войнілув Калуського повіту Станіславського воєводства.

Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Войнилівського району.

Міст через Лімницю в селі в 1944 році став єдиним уцілілим в околиці і через нього пройшли майже всі війська фронту. Але радянська влада занедбала міст і в 50-х роках його вже не було.

25 січня 1945 року в Бабині Середньому спецгрупою МГБ був захоплений організатор і командир УНС і УПА в Галичині Луцький Олександр Андрійович.

У селі був утворений колгосп імені Кірова. Указом Президії Верховної Ради УРСР 21 лютого 1950 року село передане до Калуського району.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

  • Дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці (храмове свято 27 серпня) збудована 1832 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 782[6].[7]
  • Мурована церква Покрови Пресвятої Богородиці, освячена 14 жовтня 2016 р.[8]
  • Школа на 25 учнівських місць.
  • Народний дім (збудований у 1989-2011 роках замість попереднього з 1936 року)[9].
  • Вуличне освітлення встановлено в 2017 р.[10]
  • На теренах села знаходиться 14 рибних ставків. Рибне господарство започатковане тут у 1925–1928 роках, а поширено в 1974 році (площа водного дзеркала 159 гектарів).

Вулиці[ред. | ред. код]

У селі є вулиці[11]:

  • Войнилівська
  • Галана
  • Галицька
  • Івана Франка
  • Лесі Українки
  • Незалежності
  • Садова
  • Степана Бандери
  • Тараса Шевченка

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Бєляєв Іван Анатолійович (1974—2016) — водій-механік БМП у складі 72 окремої гвардійської механізованої бригади, загинув у бою з московськими загарбниками[12][13][14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.314, №3316 (лат.)
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — s. 19 (176).
  3. Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, – Львів, НТШ, 1895. – с. 176, 214, 238, 241.
  4. Географічний словник Королівства Польського, 1881, т. II, стор. 109
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 32.
  6. Церква Покрови Пр. Богородиці
  7. Обласна рада виділить 20 тисяч гривень на ремонт церкви на Калущині.
  8. У Середньому Бабині освятили храм
  9. У Середньому Бабині відкрито Народний дім
  10. До якого берега «пришвартується» Студінська сільська рада?
  11. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району
  12. Калущина провела в останню путь Героя Івана Беляєва
  13. У селі Середній Бабин відкрили пам’ятну дошку бійцеві АТО Іванові Беляєву. ФОТО
  14. У Середньому Бабині освятили пам’ятник бійцеві АТО Івану Беляєву. ФОТО

Посилання[ред. | ред. код]