Серен (Бельгія)
| комуна | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Серен | |||||
 Міська ратуша | |||||
| |||||
| Координати 50°36′ пн. ш. 5°32′ сх. д.H G O | |||||
| Країна | .svg){kind=small} Бельгія | ||||
| Регіон | Валлонія | ||||
| Провінція | Льєж | ||||
| Межує з |
| ||||
Mayor of Seraingd  | Déborah Géradond | ||||
| Перша згадка | 956 | ||||
| Площа | 35,34 км² | ||||
| Офіційна мова | французька | ||||
| Населення | 63813 [1] (2013) | ||||
| Густота населення | 1800 осіб/км² | ||||
| Агломерація | Льєзька агломерація | ||||
| Міста-побратими | Лінарес, Ріміні, Дуе, Монтеррей[3] | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 | ||||
| Телефонний код | 04 | ||||
| Поштовий індекс | 4100[2], 4101[2], 4102[2], 4200[2] | ||||
| GeoNames | 2786825 | ||||
| OSM | r2435417 ·R | ||||
| Офіційний сайт | seraing.be | ||||
  Серен Серен (Бельгія) | |||||
 | |||||
 Серен у Вікісховищі | |||||
Серен (фр. Seraing, валлон. Serè) — комуна на сході Бельгії, у провінції Льєж. Лежить на річці Маас. До складу комуни входять колишні окремі населені пункти Бонсель (Boncelles), Жюмеп-сюр-Мюз (Jemeppe-sur-Meuse), Угре (Ougrée), приєднані до неї під час адміністративної реформи 1977 року. Населення комуни становить 63575 осіб,[1] площа 35,34 км². Комуна входить до Льєзької агломерації.
Один з центрів чорної металургії Бельгії.
Археологічні розкопки вказують на те, що територія Серена була заселена ще у 5-6 ст. н. е., тобто за часів франків. Перша письмова згадка про населений пункт Серен припадає на 956 рік, коли домен каролінгів простягався на обидва береги річки Маас і землі землевласника Серена він пожертвував абатству Сінт-Трейден. Потім ця територія відійшла до дієцезії Льєж. Перший дерев'яний міст через річку в цьому місті було збудовано 1381 року.
У сусідньому до Серена селищі Угре, що 1977 року ввійшло до складу Серена, з 18 століття був розвинений видобуток вугілля. Це сприяло появі і розвитку тут промисловості. Перший металургійний завод, заснований братами Джеймсом і Джоном Кокерілями, було введено в дію 1809 року. Це був перший завод Бельгії, на якому доменні печі працювали на коксі, а не на деревному вугіллі. Пізніше компанія Кокерілів, що з 1825 року мала назву «John Cockerill & Cie», перетворилася на всесвітньо відому металургійну і машинобудівну компанію. Окрім неї, у Серені з'явилися і інші металургійні підприємства, що працювали на базі місцевого вугілля. 1826 року у Серен розпочав роботу завод «Валь-Сен-Ламбер» з виробництва кришталевого посуду, що працює й сьогодні — на початку 21 століття.
- ↑ а б Mouvement de la population par commune (XLS, 724.5 Kb). Сайт Statistics Belgium. Федеральний уряд Бельгії. Головне управління статистики (La Direction générale Statistique). Процитовано грудень 2015 року.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|work= - ↑ а б в г Kruispuntbank van Ondernemingen · Banque-Carrefour des Entreprises
- ↑ https://www.monterrey.gob.mx/pdf/portaln/PPOA/Programa_Operativo_Anual_2018_de_la_Secretaria_de_Desarrollo_Economico.pdf
|
Це незавершена стаття про Бельгію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |