Серицит
| Серицит | |
|---|---|
 | |
 Серицит у Вікісховищі |
Серицит (англ. sericite, hydromica; нім. Serizit m) — мінерал класу силікатів, дрібнолускуватий, частково гідратизований різновид мусковіту.
Назва походить від латинського sericus, що означає «шовковий» — від шовковистого блиску порід.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Характеризується низьким вмістом K2O та підвищеним SiO2, MgO, H2O. Безбарвний, часто з жовтуватим, сіруватим і зеленуватим відтінками. Породотвірний мінерал гідротермальних утворень і метаморфічних гірських порід. Утворюється за рахунок руйнування польових шпатів. Зустрічається в метаморфічних сланцях, продуктах вивітрювання алюмосилікатів, часто у вигляді включень у кристали плагіоклазів, лужних польових шпатів, лейциту, нефеліну та ін. Серицит має важливе пошукове значення як мінерал, що супроводжує мідне, поліметалічне, золоте та ін. види зруденіння. Син. — пікнофіліт, іноді — іліт.
Розрізняють: серицит магніїстий (серицит, який містить до 3 % MgO).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Серицит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Серицит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
