Серцево-судинні захворювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) — клас захворювань, які пов'язані з патологією серця або кровоносних судин[1], загальна назва захворювань системи кровообігу. До серцево-судинних захворювань належать ішемічна хвороба серця (до якої зараховують стенокардію та інфаркт міокарда (відомий як серцевий напад). До ССЗ також зараховують інсульт, серцеву недостатність (зокрема, пов'язану з високим кров'яним тиском), кардіоміопатію, аритмію , вроджені і набуті вади серця, аневризму аорти, хвороби периферійних артерій, тромбоз, тромбофлебіт.

Серцево-судинні захворювання є найбільш частою причиною смерті у світі. Ішемічна хвороба серця — основна причина летальності від серцево-судинних захворювань.[1][2].

Причини виникнення ССЗ залежать від типу хвороби. Ішемічна хвороба серця, інсульт і хвороби периферійних артерій пов'язані з атеросклерозом. Він може бути викликаний високим тиском, курінням, діабетом, нестачею фізичних навантажень, надлишковою вагою, підвищеним рівнем холестеролу в крові, поганим харчуванням і надмірним вживанням алкоголю. Високий тиск спричиняє 13 % смертей, викликаних ССЗ, куріння тютюну – 9 %, діабет – 6 %, нестача фізичних навантажень – 6 %, підвищена вага – 5%.

За оцінками спеціалістів, у 90 % випадків серцево-судинним захворюванням можна запобігти.[3] Профілактика атеросклерозу включає пом'якшення факторів ризику шляхом здорового харчування, занять спортом та інших фізичних навантажень, уникненням тютюну та зниженням вживання алкоголю. Ефективність використання аспірину у людей, що не мають виражених проблем зі здоров'ям, недоведена.[4][5]

Класифікація захворювань[ред.ред. код]

Захворювання судин[ред.ред. код]

Захворювання серця[ред.ред. код]

Фактори ризику[ред.ред. код]

Генетичні фактори[ред.ред. код]

Генетичні фактори впливають на виникнення ССЗ у чоловіків віком менше за 55 років та жінок віком менше за 65 років.[6] Якщо батьки людини хворіли на ССЗ, ризик виникнення ССЗ у цієї людини підвищується втричі.[7] З ризиком ССЗ пов'язана наявність декількох однонуклеотидних поліморфізмів,[8][9] але індивідуальний вплив кожного з них є незначним, а внесок генетичних чинників до розвитку серцево-судинних захворювань поки що мало вивчений.[9]

Вік[ред.ред. код]

Вік є найважливішим фактором ризику у розвитку судинних і серцевих хвороб: з кожним десятиліттям життя ризик підвищується втричі.[10] Атеросклеротичні бляшки можуть почати формуватися вже у підлітковому віці.[11] За оцінками, 82 % людей, які помирають від ішемічної хвороби серця, старші за 65 років.[12] Водночас ризик інсульту подвоюється з кожним десятиліттям після досягнення 55-річного віку.[13]

Стать[ред.ред. код]

Ризик ССЗ вищий для чоловіків, ніж для жінок, у яких ще не настав клімакс.[10][14] Стверджують, що у жінок в менопаузі ризик ССЗ порівняний з ризиком для чоловіків[14], хоча новіші дані Світової організації охорони здоров'я та ООН оспорюють це.[10] Якщо жінка хвора на діабет, вона має вищий ризик ССЗ, ніж чоловік з діабетом.[15]

Харчування[ред.ред. код]

Надмірне споживання насичених жирів, транс-жирів і солі, а також недостатнє споживання фруктів, овочів і риби пов'язані з вищим ризиком ССЗ, хоча чи всі ці співвідношення є причинами виникненнями ССЗ, є спірним. Світова організація охорони здоров'я відносить на рахунок низького споживання фруктів і овочів приблизно 1,7 млн. смертей щорічно.[1] Кількість споживаної солі також є важливим детермінантом рівня кров'яного тиску і загального ризику виникнення серцево-судинних захворювань.[1] Часте споживання висококалорійної їжі, як-от продуктів, що пройшли технологічну обробку і багаті на жири та цукор, сприяє збільшенню ваги тіла і може підвищити ризик ССЗ.[1] Згідно з одним кокранівським оглядом, заміна насичених жирів поліненасиченими жирами (рослинними жирами) знижує ризик ССЗ.[16]

Діагностика[ред.ред. код]

Для діагностики серцево-судинних захворювань використовують електрокардіографію, ехокардіографію, знимки міокарду з використанням ядерної медицини, велоергометрію і ультразвук сонної артерії.


Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д Shanthi Mendis; Pekka Puska; Bo Norrving; World Health Organization (2011). Global Atlas on Cardiovascular Disease Prevention and Control (en). World Health Organization in collaboration with the World Heart Federation and the World Stroke Organization. с. 3–18. ISBN 978-92-4-156437-3. 
  2. GBD 2013 Mortality and Causes of Death, Collaborators (17 December 2014). Global, regional, and national age-sex specific all-cause and cause-specific mortality for 240 causes of death, 1990-2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013.. Lancet (en) 385 (9963). с. 117–71. PMC 4340604. PMID 25530442. doi:10.1016/S0140-6736(14)61682-2. 
  3. Preventing heart disease in the 21st century: implications of the Pathobiological Determinants of Atherosclerosis in Youth (PDAY) study. Circulation 117 (9). March 2008. с. 1216–27. PMID 18316498. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.107.717033.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  4. Sutcliffe, P; Connock, M; Gurung, T; Freeman, K; Johnson, S; Ngianga-Bakwin, K; Grove, A; Gurung, B; Morrow, S; Stranges, S; Clarke, A (2013). Aspirin in primary prevention of cardiovascular disease and cancer: a systematic review of the balance of evidence from reviews of randomized trials.. PLOS ONE 8 (12). с. e81970. PMC 3855368. PMID 24339983. doi:10.1371/journal.pone.0081970. 
  5. Sutcliffe, P; Connock, M; Gurung, T; Freeman, K; Johnson, S; Kandala, NB; Grove, A; Gurung, B; Morrow, S; Clarke, A (September 2013). Aspirin for prophylactic use in the primary prevention of cardiovascular disease and cancer: a systematic review and overview of reviews.. Health Technology Assessment 17 (43). с. 1–253. PMC 4781046. PMID 24074752. doi:10.3310/hta17430. 
  6. McPhee, Stephen (2012). Current medical diagnosis & treatment 2012. New York: McGraw-Hill Medical. с. 430. ISBN 9780071763721. 
  7. Kathiresan, S; Srivastava, D (16 March 2012). Genetics of human cardiovascular disease.. Cell 148 (6). с. 1242–57. PMC 3319439. PMID 22424232. doi:10.1016/j.cell.2012.03.001. 
  8. Nikpay, Majid; Goel, Anuj; Won, Hong-Hee; Hall, Leanne M; Willenborg, Christina; Kanoni, Stavroula; Saleheen, Danish; Kyriakou, Theodosios та ін. A comprehensive 1000 Genomes–based genome-wide association meta-analysis of coronary artery disease. Nature Genetics 47 (10). с. 1121–1130. PMC 4589895. PMID 26343387. doi:10.1038/ng.3396. 
  9. а б MacRae, Calum A.; Vasan, Ramachandran S. (2016-06-21). The Future of Genetics and Genomics: Closing the Phenotype Gap in Precision Medicine. Circulation 133 (25). с. 2634–2639. ISSN 1524-4539. PMID 27324359. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.116.022547. 
  10. а б в Finegold, JA; Asaria, P; Francis, DP (Dec 4, 2012). Mortality from ischaemic heart disease by country, region, and age: Statistics from World Health Organisation and United Nations.. International Journal of Cardiology 168 (2). с. 934–945. PMC 3819990. PMID 23218570. doi:10.1016/j.ijcard.2012.10.046. 
  11. D'Adamo, E; Guardamagna, O; Chiarelli, F; Bartuli, A; Liccardo, D; Ferrari, F; Nobili, V (2015). Atherogenic dyslipidemia and cardiovascular risk factors in obese children.. International Journal of Endocrinology 2015. с. 912047. PMC 4309297. PMID 25663838. doi:10.1155/2015/912047. 
  12. "Understand Your Risk of Heart Attack". American Heart Association.http://www.heart.org/HEARTORG/Conditions/HeartAttack/UnderstandYourRiskofHeartAttack/Understand-Your-Risk-of-Heart-Attack_UCM_002040_Article.jsp#
  13. Mackay, Mensah, Mendis, et al. The Atlas of Heart Disease and Stroke. World Health Organization. January 2004.
  14. а б http://www.world-heart-federation.org/cardiovascular-health/cardiovascular-disease-risk-factors
  15. Diabetes raises women's risk of heart disease more than for men. NPR.org. May 22, 2014. Процитовано May 23, 2014. 
  16. Hooper, Lee; Martin, Nicole; Abdelhamid, Asmaa; Davey Smith, George (2015-06-10). Reduction in saturated fat intake for cardiovascular disease. The Cochrane Database of Systematic Reviews 6. с. CD011737. ISSN 1469-493X. PMID 26068959. doi:10.1002/14651858.CD011737. 

Література[ред.ред. код]

  • Тарасов Анатолий Николаевич, Гордиенко Евгений Андреевич Неотложная доврачебная помощь при сердечно-сосудистых заболеваниях. — 2—е, переработанное и дополненное. — Ленинград : «Медицина». Ленинградское отделение, 1987. — 240 с. — (Библиотека среднего медработника). — 150 000 прим. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]