Сесар Арконада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сесар Муньйос Арконада
César Muñoz Arconada
Ім'я при народженні ісп. César Muñoz Arconada
Псевдонім César M. Arconada
Народився 5 грудня 1898(1898-12-05)[1]
Астудільйо, Паленсія, Кастилія і Леон, Іспанія
Помер 10 березня 1964(1964-03-10)[1][2] (65 років)
Москва, СРСР
Поховання Введенське кладовище
Країна  Іспанія
 СРСР
Діяльність перекладач, журналіст, письменник, поет, редактор
Мова творів іспанська
Жанр поезія, критика і роман
Magnum opus «Іспанія непереможна» (1943), «Долорес» (1945), «Мануель Санчес» (1948).
Партія Комуністична партія Іспанії

Сеса́р Му́ньйос Аркона́да (ісп. César Muñoz Arconada; *5 грудня 1898 — †10 березня 1964) — іспанський письменник і перекладач. Член Комуністичної Партії Іспанії з 1931. Автор романів і поетичних збірок.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Кастилії. Перші кроки в літературі позначені сюрреалістичними впливами.

Під час громадянської війни між франкістами і комуністами 19361939 рр. брав активну участь у фронтовій прокомуністичній пресі. В 1930-х роках перейшов на позиції «соцреалізму» (романи «Турбіна», 1930; «Розподіл землі», 1934). З позиції комуністичної ідеології висвітлені криваві події війни (1936—39), яким присвячені роман «Ріка Тахо» (1938), збірки віршів «Романси війни» (1937), фарс «Здобуття Мадриду» (1938).

З травня 1939 року як політеміґрант жив в СРСР. З 1942 — редактор журналу іспанською мовою «Literatura soviética». Похований на Введенському кладовищі.

Найвидатніше з його доробку: збірка оповідань «Іспанія непереможна» (1943), поема «Долорес» (1945), трагедія «Мануель Санчес» (1948). Також перекладав твори російської літератури.

Разом з А. Ерраїсом-Комасом, Х. Матеу, Х. Сантакреу-Мансанетом та іншими (за підрядником Р. Естрели-Льопіса) брав участь (як редактор і перекладач) у підготовці першого видання творів Тараса Шевченка іспанською мовою, яке вийшло 1964 у Москві. Переклав 5 розділів поеми «Гайдамаки» («Інтродукція», «Червоний бенкет», «Гупалівщина», «Ґонта в Умані», «Епілог»), поеми «Катерина», «Гамалія», «Марія», «Царі», поезії «Не женись на багатій» і «Заповіт». Переклади Арконади відзначаються майстерним відтворенням думок, образів і вільнодумного настрою поезії Шевченка[3].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]