Перейти до вмісту

Сескло

Координати: 39°21′20″ пн. ш. 22°50′28″ сх. д. / 39.3556929° пн. ш. 22.841248° сх. д. / 39.3556929; 22.841248
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сескло
Дата створення / заснування 7 тисячоліття до н. е.[1]
Зображення
Країна Греція
Адміністративна одиниця Volos Municipalityd
Місце розташування Сескло[d]
Історичний період неоліт
Час/дата припинення існування 5 тисячоліття до н. е.[2]
Статус спадщини пам'ятка археології Греціїd
Описано за адресою odysseus.culture.gr/h/2/gh251.jsp?obj_id=2500
odysseus.culture.gr/h/2/gh251.jsp?obj_id=5146
Мапа
CMNS: Сескло у Вікісховищі

39°21′20″ пн. ш. 22°50′28″ сх. д. / 39.3556929° пн. ш. 22.841248° сх. д. / 39.3556929; 22.841248

Культура Сескло
Мапа розповсюдження культур Неолітичної Греції[en] 7000 — 3200 до Р.Х.
РозташуванняСхідна Європа
ДобаНеолітична Греція[en]
Час існування6850 BC — 4400 до Р.Х.
Типова пам’яткаСескло
Найбільші пам’яткиСескло
Попередня культураНеолітична Греція
Наступна культураДіміні, Кріш-Старчево культура
Мапа розповсюдження культур Неолітичної Греції[en] 7000 — 3200 до Р.Х.
CMNS: Сескло у Вікісховищі

Сескло (грец. Σέσκλο[3]) або Се́склон (Σέσκλον[4]) — одне з перших відомих неолітичних поселень Європи, VII-VI тис. до Р. Х. Названо за сьогоденним арумунським селом у Греції за 8 км на захід від Волоса у громаді Волос, периферійна одиниця Магніс у Фессалії, де в XIX столітті вперше проводилися розкопки[3]. Населення 862 жителів за переписом 2011[5].

Археологічне місце

[ред. | ред. код]

Найдавніші знахідки датуються 7510 — 6190 р. до Р.Х.. Вони належать двом різним культурам, прото-Сескло і пре-Сескло. Остання представлена ​​вторинними поселеннями, що примикають до головного селища прото-Сескло, і відноситься до прибульців Культури Старчево, географічно поширеної на північ від Фессалії на берегах Дунаю. Для культури пре-Сескло була характерна штампована кераміка, яка, проте, досить швидко зникає. Обидві культури землеробські. Будинки спочатку маленькі, з однією-двома кімнатами, з дерева або з сирцевої цегли на кам'яному фундаменті, будували на схилах пагорбів, що примикають до родючих долин, де вирощували пшеницю та ячмінь. Крім того, розводили кіз, овець, велику рогату худобу, собак. В VI тисячолітті до Р. Х. з'являються двоповерхові будинки і мегарони (будівлі з колонами). У поселенні Сескло жило близько 3 тис. осіб, що дозволяє спорівняти його з неолітичними містами Близького Сходу (Чатал-Геюк) і вважати першим відомим містом Європи. Давніші неолітичні культури Греції в цю епоху ще існували в печерах (Франхті).

Неолітичне поселення Сескло займало площу приблизно 20 га у період свого розквіту в 5000 р. до Р.Х. складалося з 500 до 800 будинків з населенням приблизно 5000 осіб[6][7].

Загалом неолітичний комплекс прото-Сескло відповідає сучасному йому близькосхідному, але велика рогата худоба була, мабуть, одомашнена у Фессалії[8], де з'явилася на декілька століть раніше, ніж у Чатал-Геюке. Перші жителі прото-Сескло не були знайомі з керамікою, що також зближує їх з носіями близькосхідних культур докерамічного неоліту. Пізніше з'являються витончені глазуровані кубки і чаші, декоровані геометричним візерунком червоного і коричневого кольорів. У найпізніший період орнамент еволюціонує до мотивів, що нагадують язики полум'я. Аналогічна кераміка відома також у Західній Македонії, але відрізняється від малоазійської.

Крім посуду, знайдені статуетки жінки, часто вагітної, що вважають ознакою культу Богині-матері[9], що, втім, характерно не тільки для культури Сескло, але для всього Балканського півострова та Подунав'я.

Культуру Сескло вважають материнською для виникших пізніше інших балканських неолітичних культур, зокрема старчево-кришської. Під їх впливом складається також культура кардіальної кераміки. В V тисячолітті до Р. Х. поселення Сескло було завойовано сусідньою культурою Діміні.

Громада Сескло

[ред. | ред. код]

У місцеву громаду Сескло входить Хрісі-Акті-Панаїас. Населення 970 жителів за переписом 2011 року[5]. Площа 38,364 км²[10].

Населений пункт Население (2011)[5], осіб
Сескло 862
Хрісі-Акті-Панаїас 108

Населення

[ред. | ред. код]
Рік Населення, осіб
1991 876[4]
2001 843[4]
2011 862[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Furholt M. Das ägäische Neolithikum und Chalkolithikum. Transformationen sozialer Handlungsmuster in Anatolien und Griechenland zwischen 6500 und 4000 v.Chr. Bonn: in Kommission bei Verlag Dr. Rudolf Habelt GmbH; 2017.
  2. Furholt M. Das ägäische Neolithikum und Chalkolithikum. Transformationen sozialer Handlungsmuster in Anatolien und Griechenland zwischen 6500 und 4000 v.Chr. Bonn: in Kommission bei Verlag Dr. Rudolf Habelt GmbH; 2017
  3. а б Σέσκλο (гр.). Δήμος Βόλου. Процитовано 18 листопада 2017.
  4. а б в Μόνιμος και Πραγματικός Πληθυσμός της Ελλάδος. Σύνολο Ελλάδος, νομοί, δήμοι/κοινότητες, δημοτικα/κοινοτικά διαμερίσμα και οικισμοί. Απογραφές πληθυσμού 2001 και 1991 (гр.). Ελληνική Στατιστική Αρχή. Архів оригіналу за 16 липня 2006. Процитовано 22 червня 2017.
  5. а б в г Πίνακας αποτελεσμάτων Μόνιμου Πληθυσμού-Απογραφής 2011 (гр.). Ελληνική Στατιστική Αρχή. 20 березня 2014. Процитовано 22 жовтня 2017.
  6. "History of Volos" on the web publication of the ESREA Life History and Biography Network's 2006 Conference Transitional Spaces, Transitional Processes and Research Volos, Greece, 2–5 March 2006.
  7. Curtis Neil Runnels, Priscilla Murray: Greece Before History: An Archaeological Companion and Guide. Stanford University Press, Stanford/CA 2001, p. 146: "Theocharis believed that the entire area from there to the upper acropolis of the site was filled with habitations and that Sesklo was a town of perhaps 5,000 people, rather than a village. Other archaeologists working at the site have reduced the population estimate to between 1,000 and 2,000, but either way, Sesklo was a settlement of impressive size in its day."
  8. Аргисса. Архів оригіналу за 10 лютого 2007. [Архівовано 2007-02-10 у Wayback Machine.]
  9. Лукьянов, Александр Николаевич. Возникновение земледелия // История первобытности. — Омск: Союз учителей Омской области, 2009.
  10. Απογραφή πληθυσμού - κατοικιών της 18ης μαρτίου 2001 (μόνιμος πληθυσμός) (греч.). — Πειραιάς: Εθνική στατιστική υπηρεσία της Ελλάδας, 2009. — Τ. I. — Σ. 388. — ISSN 1106-5761.

Посилання

[ред. | ред. код]