Сесілія Грецька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сесілія Грецька
грец. Καικιλία της Ελλάδας
нім. Cecilia von Griechenland
Princess Cecilie of Greece.jpg
 
Партія: Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Народження: 22 червня 1911(1911-06-22)[1]
Афіни, Греція
Смерть: 16 листопада 1937(1937-11-16)[1] (26 років)
Остенде, Arrondissement of Ostend[d], Західна Фландрія, Бельгія
Громадянство: Греція
Віросповідання: Грецька православна церква
Батько: Андрій (принц Греції і Данії)
Мати: Аліса Баттенберг
У шлюбі з: Georg Donatus, Hereditary Grand Duke of Hesse[d]
Діти: Prince Ludwig of Hesse and by Rhine[d], Prince Alexander of Hesse and by Rhine[d], Princess Johanna of Hesse and by Rhine[d], Alexander Georg Karl Heinrich Prinz von Hessen und bei Rhein[d][1], Ludwig Ernst Andreas Prinz von Hessen und bei Rhein[d][1] і stillborn son von Hessen-Darmstadt[d][1]
Нагороди:
Order of Saints Olga and Sophia

Медіафайли у Вікісховищі?

Сесілія Грецька і Данська (грец. Καικιλία της Ελλάδας και Δανίας 22 червня 1911, палац Татой, Аттика, Королівство Греція — 16 листопада 1937, Бельгія) — дочка грецького принца Андрія; дружина Георга Донатуса, номінального великого герцога Гессенського і Рейнського; одна з старших сестер принца Філіпа, герцога Единбурзького, чоловіка королеви Єлизавети II.

Біографія[ред. | ред. код]

Сесілія у віці 11 років

Сім'я і раннє життя[ред. | ред. код]

Сесілія народилася 22 червня 1911 року в королівському палаці Татой, недалеко від Афін. Вона стала третьою дочкою в сім'ї Андрія, принца Грецького і Данського і принцеси Аліси Баттенбергської[2][3]. Старшими сестрами Сесілії були принцеси Маргарита і Теодора. У 1914 році у неї з'явилася молодша сестра Софія, а через сім років мати народила ще одну дитину — принца Філіпа, який в 1947 році уклав шлюб з майбутньою королевою Великої Британії Єлизаветою II. З боку батька Сесілія була онукою грецького короля Георга I і російської великої князівни Ольги Костянтинівни, з боку матері — принца Людвіга Олександра Баттенбергського і Вікторії Гессен-Дармштадтської. Аліса Баттенбергська доводилася рідною племінницею останній російській імператриці Олександрі Федорівні.

У 1917 році, після зречення короля Костянтина I, дядька принцеси, її батьки разом з дітьми, як і багато членів грецької королівської сім'ї, були змушені виїхати за кордон. Протягом наступних кількох років вони жили в Швейцарії[4]. Після повернення на престол короля Костянтина I в 1920 році, родина принцеси ненадовго повернулася в Грецію і оселилася на віллі Мон Репос[en], розташованій на острові Корфу. Поразка грецької армії в Другій греко-турецькій війні призвела до повторного відсторонення від влади короля Костянтина. Принц Андрій був заарештований і, після суду над ним, відправлений, разом з сім'єю, у вигнання. Подружжя з дітьми залишило Грецію на англійському судні «Каліпсо[en]»[5]. В еміграції родина проживала в Сен-Клу — в західному передмісті Парижа в будинку, який належав принцесі Марії Бонапарт дружині старшого брата батька Сесілії, принца Георга, графа Корфського. В цьому будинку принц Андрій з дружиною надавали підтримку тікавшим в Париж грекам [6].

Сесілія вважалася найкрасивішою дочкою в сім'ї і найбільш близькою до батька. Одовівшая датська королева Луїза планувала одружити на ній свого старшого онука, майбутнього короля Фредеріка IX, проте союз цей не відбувся; пізніше Фредерік одружився зі шведською принцесою Інгрід [7]. У 1930 році мати Сесілії, принцеса Аліса перенесла важкий нервовий розлад. Їй був поставлений діагноз параноїдна шизофренія. Її помістили на примусове лікування в санаторій відомого психіатра Людвіга Бінсвангера в швейцарському місті Кройцлінген, де вона провела два роки[8]. У 1930-31 роках всі дочки принца Андрія вийшли заміж за представників німецької аристократії. Ні на одному з весіль принцеса Аліса не була присутня[9]. Перебуваючи в клініці і після, вийшовши з неї, вона не підтримувала зв'язків з дочками та іншими членами сім'ї аж до кінця 1936 року, спілкуючись в цей період лише зі своєю матір'ю Вікторією[10].

Шлюб[ред. | ред. код]

У віці 18 років Сесілія вийшла заміж за номінального наслідного великого герцога Гессенського Георга Донатуса, старшого сина великого герцога Ернста Людвіга від його другого шлюбу з Елеонорою Зольмс-Гогензольмс-Ліхської. Сім'я втратила гессенський престол після революції в 1918 році, але змогла зберегти чималий спадок[11]. Цивільна церемонія шлюбу відбулася 23 січня 1931, релігійна — 2 лютого того ж року[3] в Новому палаці, в місті Дармштадт. Церемонія була подвійна: спочатку за лютеранським обрядом (релігія нареченого), потім — за православним[12]. Під час весілля вулиці міста були переповнені людьми, через що карета з нареченою і її батьком насилу дісталися до місця проведення церемонії[13]. Майбутнє подружжя знали один одного з дитинства завдяки хорошим відносинам між грецьким королівським будинком і сім'єю Баттенберг, яка була морганатичною гілкою Гессенського будинку. Пара оселилася в замку Вольфсгартен, де у них народилося троє дітей[14]. У травні 1937 року подружжя вступили в Націонал-соціалістичну німецьку робітничу партію[15].

Загибель[ред. | ред. код]

9 жовтня 1937 після тривалої хвороби помер великий герцог Ернст Людвіг і його старший син став номінальним великим герцогом, а Сесілія — номінальною великою герцогинею. Незабаром після цього молодший брат Георга Донатуса, принц Людвіг мав одружитися з Маргарет Кемпбелл-Геддес[de][5], дочкою 1-го барона Геддеса[en] в Лондоні. 16 листопада 1937 Георг Донатус, разом з матір'ю, дружиною і двома синами сіли на літак. Поблизу міста Остенде в Бельгії літак врізався в фабричну трубу і впав на землю[3] . Всі пасажири загинули[16]. Згодом було встановлено, що на момент загибелі Сесілія була на восьмому місяці вагітності[17][18]. Незважаючи на сімейну трагедію, весілля в Лондоні відбулося. На похоронах були присутні обоє батьків принцеси, які зустрілися вперше за шість років, після того, як стали жити окремо; похорон так само відвідали принц Філіп, лорд Луїс Маунтбеттен, Август Вільгельм Прусський, Бертольд Баденський і Герман Герінг[19].

Файл:Сесилия Греческая с семьей.jpg
Сесілія разом з чоловіком, синами і новорожденною дочкою

Людвіг Гессенський став главою династії і разом зі своєю дружиною удочерив єдину, що залишилася в живих, дочку покійного брата принцесу Йоханну. Дівчинка померла через двадцять місяців після смерті батьків від менінгіту . Її поховали поруч з батьками в усипальниці гесенської династії в парку Розенхєе[20][18].

В другому сезоні британського серіалу «Корона», який розповідає про життя британської королівської сім'ї, роль Сесілії виконала німецька актриса Леоні Бенеш [de][21].

Діти[ред. | ред. код]

У шлюбі з Георгом Донатусом у Сесілії народилося троє дітей, останки четвертого були знайдені серед уламків літака[3] [14]:

  • принц Людвіг Ернст Андреас[en] (25.10.1931 — 16.11.1937) — загинув разом з батьками;
  • принц Олександр Георг Карл Генріх[en] (14.04.1933 — 16.11.1937) — загинув разом з батьками;
  • принцеса Йоханна Марина Елеонора (20.09.1936 — 14.06.1939) — після смерті батьків була удочерена рідним дядьком Людвігом; померла від менінгіту .

Генеалогія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Lundy D. R. The Peerage — 717826 екз.
  2. Mateos Sainz de Medrano, 2004, с. 299—300
  3. а б в г Cecile zu Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburg, Princess of Greece and Denmark (en). 
  4. Van der Kiste, 1994, с. 96
  5. а б Vickers, 2000, с. 171
  6. Vickers, 2000, с. 176—178
  7. Mateos Sainz de Medrano, 2004, с. 300
  8. Vickers, 2000, с. 209
  9. Ziegler, 1985, с. 101
  10. Vickers, 2000, с. 245—256
  11. Mateos Sainz de Medrano, 2004, с. 300-301
  12. Knodt, 1978, с. 154
  13. Knodt, 1978, с. 110—112
  14. а б Mateos Sainz de Medrano, 2004, с. 301
  15. Petropoulos, 2006, с. 93—94, 136—137
  16. Mateos Sainz de Medrano, 2004, с. 301—302
  17. Birth of Royal Infant seen as Cause of Crash (en). the Evening Independent. Процитовано 25.5.2016. 
  18. а б Knodt, 1978, с. 398—411
  19. Vickers, 2000, с. 273
  20. Mateos Sainz de Medrano, 2004, с. 302
  21. «Корона» на сайті IMDb (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Knodt, Manfred. Ernst Ludwig, Großherzog von Hessen und bei Rhein: Sein Leben und seine Zeit : [нім.]. — Darmstadt : Schlapp, 1978. — P. 110—112, 154. — 460 p. — ISBN 3877040063.
  • Mateos Sainz de Medrano, Ricardo. La Familia de la Reina Sofίa, La Dinastίa griega, la Casa de Hannover y los reales primos de Europa : [ісп.]. — Madrid : La Esfera de los Libros, 2004. — P. 299—302. — 573 p. — ISBN 84-9734-195-3.
  • Petropoulos, Jonathan. Royals and the Reich : The Princes von Hessen in Nazi Germany : [англ.]. — London : Oxford University Press, 2006. — P. 93—94, 136—137. — 544 p. — ISBN 0195339274.
  • Van der Kiste, John. Kings of the Hellenes : [англ.]. — Stroud, Gloucestershire, England : Alan Sutton Publishing, 1994. — P. 96. — 200 p. — ISBN 0750905255.
  • Vickers, Hugo. Alice, Princess Andrew of Greece : [англ.]. — London : Hamish Hamilton, 2000. — P. 171, 176—178, 245—256, 273. — 352 p. — ISBN 0-241-13686-5.
  • Ziegler, Philip. Mountbatten : [англ.]. — Stroud, Gloucestershire, England : Collins, 1985. — P. 101. — 786 p. — ISBN 0-00-216543-0.

Посилання[ред. | ред. код]