Сесілія Грірсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сесілія Грірсон
ісп. Cecilia Grierson
CeciliaGrierson.jpg
Ім'я при народженні ісп. Cecilia Grierson
Народилася 22 листопада 1859(1859-11-22)
Буенос-Айрес, Аргентина
Померла 10 квітня 1934(1934-04-10) (74 роки)
Буенос-Айрес, Аргентина
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Argentina.svg Аргентина
Діяльність лікарка, викладачка університету, Суфражизм
Alma mater Q2887413?
Заклад Університет Буенос-Айреса

Сесі́лія Грі́рсон (ісп. Cecilia Grierson, нар. 22 листопада 1859, Буенос-Айрес — пом. 10 квітня 1934, там же) — перша аргентинська жінка-лікар[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Сесилія Грірсон народилася у родині ірландки Джейн Даффі і шотландця Джона Періша Робетсона Грірсона 22 листопада 1859 року у Буенос-Айресі і була старшою з шести дітей. Вона провела своє дитинство у сільській місцевості у провінції Ентре-Ріос і Уругваї. У віці шести років її відправили до Буенос-Айреса до англійської школи, але вона була змушена перервати навчання через смерть батька і повернутися додому, щоб допомагати матері доглядати молодших братів. Пізніше вона влаштувалася на роботу гувернанткою до родини знайомих, щоб допомогти своїй родині ще й фінансово. У віці 14 років вона з матір'ю організувала школу, де навчала сільських дітей.

Наступного року Сесилія вступила до Нормальної школи для дівчат у Буенос-Айресі, яку закінчила 1878 року, отримавши професію вчителя. За призначенням Домінго Фаустіно Сарм'єнто вона обійняла посаду у школі і на свою платню перевезла родину до столиці.

Хвороба і смерть близької подруги зародили у Сесилії бажання присвятити своє життя медицині. На той час в Аргентині жодна жінка ще не отримувала диплом доктора медицини, хоча формально правила жодного університету не забороняли навчання жінок на цій спеціальності. 1883 року Грірсон вступила на Факультет медичних наук Університету Буенос-Айреса. Під час навчання вона отримала роботу асистента у Лабораторії гістології, яку виконувала безоплатно.

1886 року у Буенос-Айресі спалахнула епідемія холери і Сесилію Грірсон разом з іншими студентами-медиками направили доглядати за хворими. Виснажлива праця тих часів спонукала Сесилію замислитися про потребу навчання медсестер.

Сесилія Грірсон працювала інтерном в Університетській лікарні у Буенос-Айресі, а 1888 року отримана посаду молодшого практиканта у Жіночій лікарні. Її дипломна робота під назвою «Гістеро-оваріоектомії, проведені у Жіночій лікарні з 1883 по 1886» була захищена 2 липня 1889 року.

Сесилія Грірсон в Університеті Буенос-Айреса (1909)

Отримавши диплом, Грірсон стала працювати у Лікарні Сан-Роке акушером-гінекологом, тим не менше їй не дозволяли проводити хірургічні втручання, хоча вона мала відповідну освіту. Одночасно вона стала давати уроки анатомії в Академії мистецтв.

1890 року Грірсон заснувала першу у Латинській Америці школу медсестер, для якої склала план навчання і де встановила носіння уніформи для медсестер, яка згодом розповсюдилася по більшості латиноамериканських країн. Вона залишалася директором Школи медсестер до 1913 року.

1891 року Сесилія Грірсон стала однією з засновників Медичної асоціації Аргентини. 1892 року вона заснувала Аргентинську спільноту першої допомоги, яка пізніше злилася з Червоним хрестом. Грірсон також виступила з ініціативою створення центрів першої допомоги у сільській місцевості і шкіл для дітей з вадами розвитку.

1892 року вона була у команді хірургів, які провели перший кесарів розтин в Аргентині[2].

З 1892 по 1899 роки Грірсон була членом Національної ради освіти. На цій посаді вона була відправлена до Європи переймати передовий досвід у галузі професійної освіти і повернулася з новими навчальними планами.

1894 року Сесилія Грірсон подала свою кандидатуру на посаду викладача кафедри акушерства в університеті, але їй відмовили, мотивуючи це тим, що вона жінка[3].

1899 року Грірсон брала участь у Міжнародному жіночому конгресі[en] у Лондоні, а наступного року виступила однією із засновниць Національної жіночої ради в Аргентині[4]. Вона була активною учасницею руху за права жінок в Аргентині, зокрема відстоювала права на освіту, виборчі права, право на декретну відпустку, була членом Соціалістичної партії. Також вона опублікувала дослідження діючого на той час Цивільного кодексу, згідно з яким одружена жінка мала права аналогічні до малолітньої дитини. Це дослідження стало основою реформи 1926 року, яка надала жінкам більше прав.

Сесилія Грірсон і її студенти (1910)

1901 року Грірсон заснувала Національну асоціацію акушерства і її журнал, щоб поширити наукові знання серед повитух, які на той час зазвичай не мали медичної освіти. 1904 року вона починає читати курс «Медична гімнастика і кінезітерапія» на факультеті медицини, отримавши посаду на кафедрі медичної фізики.

1902 року Сесилія Грірсон заснувала Школу домашньої економії, а також просувала освіту для дітей дошкільного віку, сліпих, глухонімих і інвалідів.

Могила Сесилії Грірсон

1916 року Грірсон вийшла на пенсію і полишила викладацьку діяльність. Тим не менше, 1927 року уряд знову послав її до Європи переймати досвід розвинутих країн у царині освіти. Тоді ж вона відвідала Перший міжнародний конгрес євгеніки у Лондоні.

1924 року Сесилія стала членом асоціації «Птахи Аргентини» і приділяла багато уваги збереженню птахів і природи.

Сесилія Грірсон ніколи не була заміжня і не мала дітей. Незадовго до смерті вона перебралася у містечко Лос-Кокос[en] у провінції Кордова[5]. Померла 10 квітня 1934 року у Буенос-Айресі. Похована на Британському цвинтарі Буенос-Айреса (секція кладовища Ла-Чакаріта[en]).

Твори[ред. | ред. код]

  • 1889 — Гістеро-оваріоектомії, проведені у Жіночій лікарні з 1883 по 1886 (ісп. Histero-ovariotomías efectuada en el Hospital de Mujeres desde 1883 a 1886)
  • 1897 — Практичний масаж (ісп. Masaje Práctico)
  • 1899 — Освіта для жінки (ісп. Educación para la mujer)
  • 1909 — Перша допомога у разі нещасного випадку і несподіваних нездужань (ісп. Primeros auxilios en el caso de accidente e indisposiciones repentinas)
  • 1910 — Навчання сліпого і догляд за хворим (ісп. La educación del ciego y cuidado del enfermo)
  • 1912 — Посібник медсестри (ісп. Guía de la enfermera)
  • 1912 — Догляд за хворими (ісп. Cuidado de enfermos)
  • 1925 — Колонія в Монте-Гранде. Перше і єдина шотландська колонія в Аргентині (ісп. Colonia de Monte Grande. Primera y única colonia formada por escoceses en Argentina)

Визнання[ред. | ред. код]

Площа Сесилії Грірсон у Буенос-Айресі
Вулиця Сесилії Грірсон у Лос-Кокосі

За життя Сесилія Грірсон отримала велику кількість нагород у царині освіти і медицини в Аргентині.

У декількох аргентинських містах є вулиці, названі іменем Сесилії Грірсон. Зокрема указом № 49668 від 1995 року її ім'я носить вулиця, яка є межею буенос-айреських районів Пуерто-Мадеро[en] і Ретіро[6]. Також вулиця Сесилії Грірсон є місті Лос-Кокос, де вона прожила останні роки. 1980 року указом N° 35.659-1980, BM N° 16.252 було створено площу Сесилії Грірсон у районі Сан-Тельмо[en]. 1991 року площа була захоплена безхатьками, які почали там жити, і лише 2015 року була відкрита знову[7][8].

Іменем Сесилії Грірсон названо декілька навчальних закладів, зокрема Національна школа медсестер, середня школа № 13 в окрузі Морено[en], школа № 502 міста Танділь, дитячий садочок у місті Кіто (Еквадор)[9]. Також її іменем названа лікарня у місті Герніка[en].

Портрет Сесилії Грірсон висить у Салоні аргентинських жінок у президентському палаці Каса-Росада як однієї з найвизначніших жінок в історії Аргентини.

Пошта Аргентини випустила марку на її честь.

22 листопада 2016 року Гугл присвятив дудл 157-й річниці з дня народження Сесилії Грірсон[10].

2016 року було створено науковий архів імені Сесилії Грірсон, куди увійшли усі наукові праці, створені за час існування Аргентини як держави[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.biblioteca.anm.edu.ar/grierson.htm
  2. Martín, María José (2015). Cesárea en Argentina: Lo que fue y lo que es (іспанською). Процитовано 16 грудня 2017. 
  3. Jasinski, Alejandro. Cecilia Grierson (іспанською). Процитовано 16 грудня 2017. 
  4. Cecilia Grierson, la primera médica argentina (іспанською). Процитовано 16 грудня 2017. 
  5. Barry, Carolina (2008). Cecilia Grierson: Argentina’s First Female Doctor. Society for Irish Latin American Studies (англійською). Процитовано 16 грудня 2017. 
  6. Cortese, Luis O.; Capaccioli, Nora. Calles de Puerto Madero (іспанською). Процитовано 16 грудня 2017. 
  7. En San Telmo, se reinauguró la Plaza Cecilia Grierson después de 23 años de usurpación. Ла Насьйон (іспанською). 2015. Процитовано 16 грудня 2017. 
  8. San Telmo: recuperan una plaza en la que llegaron a vivir 80 personas. Кларін (іспанською). 2015. Процитовано 16 грудня 2017. 
  9. Marín, Guillermo (2009). Cecilia Grierson: Mujer profana (іспанською). Процитовано 16 грудня 2017. 
  10. Cecilia Grierson: Google homenajea a la primera médica argentina en el 157° aniversario de su nacimiento. Ла Насьйон (іспанською). 2016. Процитовано 16 грудня 2017. 
  11. Pautas de inclusión y registro de autoridades en el Directorio de Científicos Argentinos Dra. Grierson (іспанською). 2016. Процитовано 16 грудня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]