Сесілія Пейн-Гапошкіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сесілія Гелена Пейн-Гапошкіна
Cecilia Helena Payne-Gaposchkin
з архіву Smithsonian Institution
з архіву Smithsonian Institution
Ім'я при народженні англ. Cecilia Helena Payne
Народилася 10 травня 1900(1900-05-10)
Wendoverd, Бакінгемшир[d], Бакінгемшир, Англія, Сполучене Королівство[1]
Померла 7 грудня 1979(1979-12-07) (79 років)
Кембридж, Массачусетс, США[2]
·злоякісна пухлина
Поховання Pine Hill Cemeteryd[3]
Місце проживання
Країна Велика Британія Велика Британія, США США
Діяльність астрономка, викладачка університету, астрофізик
Alma mater Гарвардський університет (1925)[2][4], Коледж Редкліфф[1][4], Школа святого Павла для дівчатd (1919)[1][4] і Ньюнгем коледжd (1923)[1][4]
Галузь астрономія[2]
Заклад Гарвардський університет і Гарвардська обсерваторія[5]
Звання професор
Науковий керівник Гарлоу Шеплі[2] і Артур Еддінгтон[6]
Аспіранти, докторанти Franklin Edward Kamenyd[6], Paul W. Hodged[6], Frank Donald Draked[6] і Joseph Ashbrookd[6]
Членство Американська академія мистецтв і наук, Американське філософське товариство[7] і Американське астрономічне товариство[7]
Батько Edward John Payned[1]
Брати, сестри  • Humfry Payned[1]
У шлюбі з Гапошкін Сергій Іларіонович
Родичі Dilys Powelld
Нагороди
Автограф Cecilia Payne-Gaposchkin signature.svg

CMNS: Сесілія Пейн-Гапошкіна у Вікісховищі

Сесілія Гелена Пейн-Гапошкіна (англ. Cecilia Helena Payne-Gaposchkin; 1900—1979) — американська астрономка. Перша жінка, яка отримала звання професора і очолила кафедру в Гарвардському університеті (1956).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у Вендоувері (Велика Британія), в 1923 році закінчила Кембриджський університет, в тому ж році переїхала до США і відтоді працювала в Гарвардському університеті в Гарвардській обсерваторії. У 1931 році отримала громадянство США.

Основні праці в галузі фізики зір. У книзі «Зоряні атмосфери» (1925) вперше розглянула фізичні умови в атмосферах зір шляхом зіставлення спостережуваної інтенсивності ліній у спектрах зір різних спектральних класів з інтенсивністю, розрахованою для різних температур на основі теорії іонізації і збудження атомів, яку незадовго до того розробили М. Саха, А. Фаулер, Е. А. Мілн та іншими. Побудувавши першу шкалу температур, визначила хімічний склад зоряних атмосфер; дійшла до висновку, що відносний вміст елементів у більшості зір однаковий і не відрізняється від спостережуваного на Сонці.

У 1934 році вийшла заміж за російського емігранта, колишнього вояка Добровольчої армії, родом із Євпаторії, Сергія Гапошкіна (1898—1984). За рік до того він переїхав з Німеччини до Америки, де його прийняли асистентом в астрономічну обсерваторію Гарвардського коледжу. Багато робіт вони виконували удвох. Подружжя мало трьох дітей, дочка Катаріна теж стала астрономкою.[8]

Починаючи з 1930-х років основне місце в роботах Сесилії зайняли дослідження змінних зір, які вона проводила спільно з чоловіком. Гапошкіни організували у Гарвардській обсерваторії вивчення змінних за пластинками гарвардської колекції, систематизували цей великий матеріал і використовували його для пошуку співвідношень між різними характеристиками змінних багатьох типів; докладно дослідили всі змінні зорі, яскравіші 10-ї зоряної величини, відкрили багато нових змінних. Протягом тривалого часу вивчали змінні зорі в Магелланових Хмарах, виконали більше 2 мільйонів визначень їхнього блиску за гарвардськими пластинками, у різних частинах Хмар виявили відмінності в розподілі цефеїд за періодом змінності. Пейн-Гапошкіна провела порівняння змінних у галактичних кулястих скупченнях, Магелланових хмарах і галактиці Андромеди для перегляду шкали абсолютних величин та визначення поправки до шкали відстаней. Численні роботи Пейн-Гапошкіної з вивчення змінних підсумовані нею в книгах «Змінні зорі» (спільно з Гапошкіним, 1938), «Змінні зорі й будова Галактики» (1954), «Галактичні нові» (1957).

Астероїд 2039 Пейн-Гапошкіна названо на честь науковця.

Публікації[ред. | ред. код]

  • «Stars of High Luminosity» (1930),
  • «Variable Stars» (1938),
  • «Variable Stars and Galactic Structure» (1954),
  • «Introduction to Astronomy» (1956),
  • «The Galactic Novae» (1957)
  • «Cecilia Payne-Gaposchkin: an autobiography and other recollections» (1984) ed. Katherine Haramundan)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]