Сиваш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сиваш
Сиваш з космосу
Сиваш з космосу
Розташування
Координати 46°05′ пн. ш. 34°20′ сх. д. / 46.083° пн. ш. 34.333° сх. д. / 46.083; 34.333Координати: 46°05′ пн. ш. 34°20′ сх. д. / 46.083° пн. ш. 34.333° сх. д. / 46.083; 34.333
Прибережні країни Україна Україна
*Автономна Республіка Крим
*Херсонська область
Море Азовське море
Розміри
Площа поверхні 2 560 km²
Середня глибина 0.5–1 m
Макс. глибина 3 м
Довжина 200 км
Ширина 35 км
Вода
Солоність 22-87‰


Сива́ш, або Гниле́ Мо́ре (рос. Сиваш, Гнилое Море, тур. Sıvaş, Çürük Deniz, крим. Sıvaş, Çerek Diñgez) — система мілководних заток на заході Азовського моря, від якого відокремлюється Арабатською косою і сполучається з ним Генічеською протокою. По Сивашу від Перекопського перешийку до Арабатської стрілки проходить адміністративна межа між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю України.

Складається з 11 солоних та гірко-солоних заток

Довжина — близько 200 км

Ширина — 2-35 км

Глибина — максимально до 3,5 м

Пересічна площа — нестала, 2 400 км², з яких бл. 100 км² припадає на острови і 560 км² на ділянки, які лише періодично є вкриті водою.

Центральний Сиваш


Загальний опис[ред.ред. код]

Сиваш – система дрібних мілководних (макс. глибина до 3,2 м) заток на західному березі Азовського моря, в Криму. Відокремлений від основної частини Азовського моря піщаною косою Арабатська стрілка. Довжина - близько 200 км. Ширина – 2-35 км. Пересічна площа – нестала, 2 400 км2, з яких бл. 100 км2 припадає на острови і 560 км2 на ділянки, які лише періодично вкриті водою. Солоність води сягає 260 ‰. Солі – хлористі сполуки Na, Mg, сульфат Mg – важлива хімічна сировина.

Живиться водами Азовського моря, в Сиваш впадають річки Салгир, Чуруксу та ін., які влітку часто пересихають. Взимку Сиваш замерзає, температура води у теплий період коливається від +20 до +32 °C.

Береги Сивашу переважно низькі, пологі, багнисті, влітку покриваються шаром солей. З'єднується з Азовським морем Генічеською протокою і протокою Промоїна. Від Чорного моря відокремлений вузьким Перекопським перешийком. Чонгарський півострів розділяє затоку на східну і західну частини. Дно Сивашу вкрите потужним шаром мулу завтовшки місцями до 10 — 15 м. Солоність від 22 (на півночі) до 87‰ (на півдні).

У розсолах Сивашу є хлористі сполуки натрію, калію та магнію, бромистий магній, сульфат магнію та інші солі.

Загальні запаси солей Сивашу — близько 200 млн т.[1]

На базі мінеральних багатств Сивашу споруджено заводи: Перекопський бромний, Кримський двоокису титану з виробництвом фосфорних добрив та Кримський содовий.

Похід радянських солдат через Сиваш у 1943 р.

Галерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мала гірнича енциклопедія : в 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Донецьк : Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.