Сиваш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сиваш
Sivash, Ukraine.jpg

Сиваш із космосу
46°05′ пн. ш. 34°20′ сх. д. / 46.083° пн. ш. 34.333° сх. д. / 46.083; 34.333Координати: 46°05′ пн. ш. 34°20′ сх. д. / 46.083° пн. ш. 34.333° сх. д. / 46.083; 34.333
Прибережні країни Україна Україна
*Автономна Республіка Крим
*Херсонська область
Море Азовське море
Довжина 200 км
Ширина 35 км
Площа 2 560 km² км²
Найбільша глибина 3 м
Середня глибина 0.5–1 m
Впадаючі річки р. Салгир
Солоність 22-87‰
CMNS: Syvash на Вікісховищі

Сива́ш, або Гниле́ Мо́ре (тур. Sıvaş, Çürük Deniz, крим. Sıvaş, Çerek Diñgez) — система мілководних заток на заході Азовського моря, від якого відокремлюється Арабатською косою і сполучається з ним Генічеською протокою.

Загальні відомості[ред.ред. код]

По Сивашу від Перекопського перешийку до Арабатської стрілки проходить адміністративна межа між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю України.

Складається з 11 солоних та гірко-солоних заток

Центральний Сиваш

Сиваш — система дрібних мілководних (максимальна глибина до 3,5 м) заток на західному березі Азовського моря, між Херсонською областю та Кримом. Відокремлений від основної частини Азовського моря піщаною косою Арабатська стрілка. Довжина — близько 200 км. Ширина — 2-35 км. Пересічна площа — нестала, 2 400 км², з яких бл. 100 км² припадає на острови і 560 км² на ділянки, які лише періодично вкриті водою. Солоність води сягає 260 ‰. Солі — хлористі сполуки Na, Mg, сульфат Mg — важлива хімічна сировина.

Живиться водами Азовського моря, у Сиваш впадають річки Салгир, Чуруксу та ін., які влітку часто пересихають. Взимку Сиваш замерзає, температура води у теплий період коливається від +20 до +32 °C.

Береги Сивашу переважно низькі, пологі, багнисті, влітку покриваються шаром солей. З'єднується з Азовським морем Генічеською протокою і протокою Промоїна. Від Чорного моря відокремлений вузьким Перекопським перешийком. Чонгарський півострів розділяє затоку на східну і західну частини. Дно Сивашу вкрите потужним шаром мулу завтовшки місцями до 10 — 15 м. Солоність від 22 (на півночі) до 87 ‰ (на півдні).

У розсолах Сивашу є хлористі сполуки натрію, калію та магнію, бромистий магній, сульфат магнію та інші солі.

Загальні запаси солей Сивашу — близько 200 млн т.[1]

На базі мінеральних багатств Сивашу споруджено заводи: Перекопський бромний, Кримський двоокису титану з виробництвом фосфорних добрив та Кримський содовий.

Похід радянських солдат через Сиваш у 1943 р.

Галерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.