Сивий Микола Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сивий Микола Юрійович
Народився 25 лютого 1935(1935-02-25) (89 років)
Хмельницька область
Громадянство Україна Україна
Діяльність лікар
Галузь медицина
Alma mater Івано-Франківський медичний інститут
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений лікар України
Заслужений лікар України

Сивий Микола Юрійович (нар. 25 лютого 1935 року, село Забілка, Грицівського району, Хмельницької області - помер 6 березня 2023 року) - Заслужений лікар України, лауреат Державної премії України, як хірург зробив понад 1000 успішних операцій, головний лікар санаторію "Червона калина" (с.Жобрин, Рівненської області)

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у багатодітній сім'ї, де головною цінністю завжди були порядність, людяність і доброта. Слова матері, Марії Захарівни "Люби, сину людей, добре працюй, і вони тебе любитимуть, а недруги твої розіб'ються об твою роботу", стали для Миколи Юрійовича заповітом на все життя. А на вибір професії вплинула смерть батька, який помер у 1947 році від грубої помилки лікарів-хірургів. Саме тоді Микола Сивий вирішив стати лікарем хірургом, щоб рятувати людей від передчасної смерті.

У 1960 році закінчив Івано-Франківський медичний інститут і отримав диплом лікаря. Розпочав лікарську кар’єру хірургом у Великомежирицькій дільничній лікарні Корецького району, Рівненської області). Через рік його призначили на посаду головного лікаря цієї ж лікарні.

Упродовж 1968—1971 років обіймав посаду головного лікар Корецького району. З 1971 року був призначений головним лікарем Рівненської обласної лікарні. Тут він проявив себе не лише як хороший організатор, який згуртував колектив та зумів мотивувати його до професійного зростання, а й побудував нові корпуси обласної лікарні, яка у 1975 році була визнана однією з переможців огляду-конкурсу обласних лікарень Радянського Союзу.

У період 1977—1980 років Микола Юрійович очолював Рівненський облздороввідділ. За цей час охорона здоров'я Рівненської області перетворилася на Всесоюзну базу з підготовки лікарів ВООЗ із надання первинної медико-санітарної допомоги населенню.

Уродовж 1980—1993 років – головний лікар лікувальних установ Агрофірми «Зоря». Саме у цей період Микола Сивий захопився ідеєю створення бази сучасного санаторно-курортного оздоровлення людей. Ця ідея знайшла своє втілення у задумі, який вважає сенсом свого життя, — будівництво унікального санаторію «Червона калина». У 1993 році санаторій приймає перших своїх пацієнтів і невдовзі стає одним з кращих не лише в Україні. І саме за ідею створення санаторію, яку згодом назвали перлиною поліського краю, Микола Юрійович у 1994 році отримав Державну премію в галузі архітектури серед об’єктів цивільного та громадського будівництва України. Унікальність санаторію "Червона калина" - це передусім місце розташування: сосновий ліс, який знаходиться далеко від урбанізації; 70 гектарів озера, яке штучно створене будівельниками оздоровниці; свій дендропарк, в якому висаджено 500 видів рідкісних дерев, кущів, лікарських рослин. З часу відкриття санаторію, а це з травня 1993 року оздоровилося більше 100 тисяч людей з України та 40 країн світу! Окрім лікування та оздоровлення тут можна навіть пройти курс «Як елегантно входити в роки», про що розповідає фільм «Мистецтво входити в літа», створений медперсоналом закладу.

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

  • Микола Сивий - лауреат Загальноукраїнського рейтингу професійних досягнень згідно з рішенням Науково-експертної ради іміджевої програми «Лідер ХХІ століття» (2004), а санаторій увійшов до списку «100 найкращих підприємств України» у номінації «Охорона здоров’я»
  • Санаторій «Червона калина», який очолює Микола Сивий, отримав Срібну Стеллу (2007) та Золоту Стеллу (2009), Міжнародні Сертифікати якості (номінації «Якість ІІІ тисячоліття») Міжнародного Академічного Рейтингу Популярності «Золота Фортуна», у якому брали участь представники 29-ти країн світу, а головному лікарю Миколі Сивому нагороди вручив голова Президії рейтингу — президент Національної академії наук України — Борис Патон
  • Санаторій «Червона калина» та головний лікар Микола Юрійович є учасниками: загальноукраїнських проектів – «Навчальні заклади медичної освіти України» (2007 р.), «Екологія, довкілля та природокористування в Україні» в рамках всеукраїнського конкурсу «Лідер природоохоронної діяльності» (2012); всеукраїнського іміджевого збірника «Нова ділова Україна» (2012 р.), довідково-біографічного видання «Флагмани сучасної медицини» (2012)

Цитати[ред. | ред. код]

  • "Медицина лікує хвороби, а виліковує природа. А я додам - виліковує ще й духовність та творчість. У нас ще й повітря чистіше, ніж в операційній, бо соснові фітонциди дезинфікують його. Але головне — тиша і відірваність від населених пунктів.Ми вийшли з природи, і це велике щастя — хоча б на якийсь час повернутися в її лоно. Прийняти процедури з мінеральною водою, лікувальними грязями, настоями рослин, зробити масажі каменями, на сіні чи з медом, прогріти хворі місця житом. Це дуже корисно для людини. Як і ходити в храм, де можна помолитися, забути про негаразди і проблеми повсякденного життя. Ми часто недооцінюємо ці речі для здоров’я."
  • "На своєму прикладі можу довести, що творчість допомагає вилікуватися. Коли я співаю, то відключаюся від труднощів, перебуваю у розслабленому стані і спокою. Нервова система стає на місце, а це корисно. Людині дуже важливо співати, танцювати, малювати, слухати гарну музику. Це все несе оздоровчий ефект."

Відеоматеріали[ред. | ред. код]

Творчі доробки[ред. | ред. код]

пісні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України від 16 червня 2009 року № 11/2018 «Про відзначення державними нагородами України медичних працівників»
  2. ↑ Указ Президента України від 20 січня 2018 року № 11/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
  3. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сивий_Микола_Юрійович&oldid=38712373