Сиворакша світлоголова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сиворакша світлоголова
Coracias cyanogaster 01.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина: Сиворакшові (Coraciidae)
Рід: Сиворакша (Coracias)
Вид: Сиворакша світлоголова
Біноміальна назва
Coracias cyanogaster
Cuvier, 1816
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Coracias cyanogaster
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Coracias cyanogaster
ITIS logo.svg ITIS: 554525
IUCN logo.svg МСОП: 22682908
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1547490

Сивора́кша світлоголова[2] (Coracias cyanogaster) — вид сиворакшоподібних птахів родини сиворакшових (Coraciidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений в Західній та Центральній Африці від Сенегалу до Південного Судану. Мешкає у саванах з деревами або високими чагарниками.

Опис[ред. | ред. код]

Птахи завдовжки 28—30 см, вагою 110—180 г. Спина темно-зеленого кольору. Голова, шия та груди білого або кремового кольору. Решта тіла ультрамаринового забарвлення.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Живе у саванах з домінуванням дерева Isoberlinia. Трапляється поодинці, парами або групами до 20 птахів. Часто сидить на верхівках дерев та чагарників, звідки полює на комах, ящірок, скорпіонів, слимаків, дрібних птахів і гризунів. Гнізда облаштовує в дуплах дерев, термітниках, покинутих будинках. У гнізді 3—5 яєць. Насиджують обидва партнери по черзі. Інкубація триває 18 днів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Coracias cyanogaster. The IUCN Red List of Threatened Species (IUCN) 2016: e.T22682908A92967763. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22682908A92967763.en. Процитовано 27 січня 2020. 
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]