Сивілла Кумська, Еней і перевізник Харон (картина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Сивілла Кумська, Еней і перевізник Харон»
Giuseppe Maria Crespi 004.jpg
«Сивілла Кумська, Еней і перевізник Харон»
італ. Sibilla Cumana Eneo e Charon
Творець: Джузеппе Марія Креспі
Час створення: 16951705
Розміри: 129 × 127 см
Матеріал: олійні фарби на полотні
Зберігається: Відень, Австрія
Музей: Художньо-історичний музей

Сиві́лла Ку́мська, Ене́й і переві́зник Харо́н — картина художника з Італії Джузеппе Марія Креспі.

Замовник з Австрії[ред.ред. код]

Близько 1700 року полководець з Австрії Євген Савойський замовив деяким художникам із Болоньї картини. Серед тих, що виконали замовлення, був і Джузеппе Креспі. Художник звернувся до міфологічних сюжетів і створив «Кентавра Хірона, що навчає молодого Ахіллеса володіти луком і стрілами» та «Сивіллу Кумську, Енея та перевізника Харона».

Дикий кентавр Хірон, міцний і по-звірячому великий, вийшов у Креспі жорстоким і грубим. Адже він втілював жорстокість стихійних сил природи і війни.

Зовсім інші почуття панують в другій картині. На Креспі наче зійшов дух світлих образів Стародавньої Греції чи Риму. Адже там мали місце не тільки жорстокі війни і трагедії, а й сади при віллах, ідилічні Фрески (стінописи), поезії Овідія, з книги якого Креспі і запозичив сюжет.

Шедевр Креспі. Опис твору[ред.ред. код]

До міфологічного сюжету художник підійшов як до реальної сцени. Глядач наче сам перебуває в човні Харона чи дуже близько він нього. Харон — могутній богатир, що перевозить душі померлих. Скільки він вже перевіз і ще перевезе. Він байдуже чекає, коли наступні двоє зайдуть. Але вони якісь незвичні, вояк в обладунках і жінка в нетутешній сукні. Сукня дивує простим строкатим візерунком і тонким полотном. Закутана голова свідчить, що жінка ретельно готувалася до подорожі. В її руці чаклунська гілочка, що робить безпечним шлях героя. Вона - саме сяйво, серед кремезних чоловіків на полотні — найпривітніша постать, адже робить добро, якого так мало в суворому світі.

Сюжет за міфами[ред.ред. код]

Еней мав чимало вимушених блукань світом перед тим як виконати завдання богів з Олімпа. Ті розділилися на окремі партії, кожна з яких переслідує власні наміри, ніяк не узгоджені з іншими. Так, ревнива дружина Зевса Гера - ненавидить героя. Тому насилає буревій на човни Енея, коли той наблизився до берегів Лація. І буревій відкинув човни до берегів Африки, до Карфагена. Там Еней зустрів царицю Дідону і вони покохали один одного. Кохання героя ніяк не входило в наміри Зевса, адже той піклувався про заснування самого Рима. Герой повинен покинути кохану, про що Енея сповістить Меркурій (Гермес), виконуючи волю Зевса. Еней страждає, але нічого не може вдіяти проти Рока, всемогутнього бога долі, влади над яким не мають навіть боги Олімпа. Зажурений, він покидає кохану і дістається Італії і міста Куми, де зустрічає сивіллу Кумську, ворожку-провидицю. Аби визнати власну долю, разом з сивіллою Кумською вони здійснюють небезпечну подорож в підземне царство. Сивілла чаклунка, тому має забезпечити безпеку герою і той зустріне в підземному царстві тінь Анхіза. Від Анхіза герой дізнається, що дістанеться Лація, заснує Рим і нову династію, що забезпечить новій державі величне майбутнє.

Креспі обрав для власної картини момент, коли герой і сивілла роблять перший крок на човен Харона, починаючи небезпечну подорож в потойбічний світ.

Значення творів Креспі[ред.ред. код]

Значення творів Креспі лежить поза колористичними якостями живопису. Вони привертають увагу не яскравими фарбами, а сюжетами або поетичним настроєм, сумом, захопленням музикою, радістю від дарунків літа (фрески палацу Пеполі в місті Болонья). В творчому надбанні Креспі картина стала поетичним твором, спорідненим з поезіями самого Овідія. Але шедевр майстра швидко покинув терени Італії, аби прикрасити закордонний палац у Австрії.

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]