Сигла (шифр)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Си́гла (від фр. sigle, можливо синкопа лат. singulae litterae — «поодиничні літери» або singula signa — «поодиничні знаки»)[1] — це коротке умовне буквено-циферне позначення книги чи документа, яке використовують у бібліотеці. Ці умовні позначення використовуються у каталогах, бібліографічних покажчиках, щоб позначити місцезнаходження документа і полегшити його пошук.

Сигла, як умовне позначення може бути основним і ступінчастим залежно від глибини і ширини ідентифікації.

Також, сигла — це портал міжбібліотечної інформації, що допомагає здійснити пошук відразу у кількох електронних каталогах найбільших бібліотек Росії та закордонних країн, що підтримують проект «Сигла» . Така метапошукова бібліографічна система допомагає оптимізувати пошук бібліографії, адже у користувача відпадає необхідність пристосовуватись до інтерфейсів і вивчати правила користування каталогами різних бібліотек. Сигла не тільки здійснює бібліографічний пошук, але й надає доступ до повнотекстових документів, якщо вони є в інформаційних системах бібліотек. Сигла є спільним інформаційним проектом Наукової бібліотеки МДУ імені М. В. Ломоносова і компанії «Библиотечная компьютерная сеть». В Україні протокол Z39.50 підтримує багато бібліотек, але участь у проекті бере лише Наукова бібліотека Київського національного університету.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Larive et Fleury: Dictionnaire français illustré, 1889

Джерело[ред. | ред. код]

  • Словник книгознавчих термінів. — К.: Видавництво Арата, 2003. — 160 с.

Посилання[ред. | ред. код]