Сигналізатор газу побутовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сигналізатор газу
Сигналізатор газу побутовий

Сигналіза́тори га́зу побутові (СГБ) (газосигналізатор, детектор газу, англ. gaz detector) — це прилади газового контролю, які призначено для безперервного контролю концентрації природного побутового паливного газу ГОСТ 5542 (метану, СН4) і (або), залежно від моделі, чадного газу (окису вуглецю, СВ) у повітрі побутових і комунальних приміщень, видавання попереджувальних звукових і світлових сигналів у разі досягненні цими газами концентрацій, які можуть виявитися небезпечними для здоров'я та життя людей та тварин.

Газосигналізатори призначено також задля видавання зазначених попереджувальних сигналів у разі наближення концентрації природного побутового паливного газу до рівня, який у суміші з навколишнім повітрям, може призвести до вибуху.

Конструкцією та схемними рішеннями, які використано в газосигналізаторах, забезпечується керування автоматичними захисними пристроями: вентиляторами, імпульсними, потенційними перекривними електроклапанами, зовнішніми світло-звуковими пристроями.

Орієнтовні характеристики
Клас захисту за ступенем електробезпеки II
Ступінь захисту від попадання твердих предметів і води, IP 20
Режим роботи тривалий
Максимальна потужність споживання зовнішніми приладами, Вт 150
Напруга живлення, В 230 ± 23, 220 ± 22
Частота струму, Гц 50 ± 1, 60 ± 1
Температура зовнішнього середовища, °C від 1 до 40
Відносна вологість повітря,%, не більше 80
Час спрацювання, секунд, не більше 60
Міжповірочний інтервал, місяців, 6
Автоматичний перехід на резервне зовнішнє живлення 12В
Споживана потужність, ВА, не більше 4
Час готовності, хв, не більше 30
Габарити, мм, не більше 112×72×45
Маса, г, не більше 400

Див. також[ред.ред. код]