Сидонія Богемська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сидонія Богемська
Albrechtsburg Meißen 14.JPG
Народилася 11 листопада 1449 або 14 листопада 1449(1449-11-14)[1]
Подєбради, Нимбурк[1]
Померла 1 лютого 1510 (60 років)
Тарандт
Поховання Meissen Cathedrald
Громадянство
(підданство)
Royal banner of the Kingdom of Bohemia.svg Королівство Богемія
Діяльність аристократ
Титул принцеса
Рід Podiebrad familyd
Батько Їржі з Подєбрад
Мати Кунгута з Штернберка
Родичі Ursula of Brandenburg, Duchess of Münsterberg-Oelsd
Брати, сестри
У шлюбі з Альбрехт III
Діти Катаріна Саксонська, Георг Багатий, Генріх IV, Фрідріх Саксонський, Katherine von Sachsend[2], Anne von Sachsend[2], Ludwig von Sachsend[2], Johann von Sachsend[2] і Johann von Sachsend[2]


Сидонія Бомська (нім. Sidonie von Böhmen; також: Zdeňka von Podiebrad; чеська: Zdeňka z Poděbrad; * 14 листопада 1449 року в Подєбрадах (Podiebrad); † 1 лютого  1510 у Тарандті) — саксонська герцогиня.

Біографія[ред. | ред. код]

Зображення пари в Хроніці Саксонії, 1492 рік

Сидонія, яку також називали Зденка або Зедена, була дочкою чеського короля Їржі з Подєбрад. Її мати Кунгута з Штернберка померла незабаром після народження Сидонії та її сестри-близнючки Катаріни.

11 листопада 1459 року в Хебі був укладений шлюб десятирічної Сидонії з герцогом Альбрехтом, 25 квітня 1459 року там же був підписаний Хебський контракт. Зденка переїхала зі своїм нареченим до Майсена. Завершення шлюбу відбулося 11 травня 1464 року в замку Тарандт.

Брати Ернст і Альбрехт, відомі через їхнє викрадення, жили разом зі своїми дружинами в Дрезденському замку, пізніше в Мейсенському замку. В 1485 році земля була поділена. Альбрехт вів війну проти Нідерландів. Зденка відмовилася йти за ним і переселилася в Альбрехтсбурґ в Майсені, першому європейського палаці, а з 1476 року в свій шлюбний маєток — замок Тарандт. У шлюбі було восьмеро дітей, четверо з яких рано померли.

Зображення Сидонії з XIX століття, у Альбрехтсбурзі м. Майсен

У 1495 році Сидонія заснувала церковне свято Спису Лонгина після того, як вона перестала хворіти на сечокам'яну хворобу. Після 1500 року вона ініціювала видання книжок містичок і богословів Мехтільди Маґдебурзької (приблизно 1207–1284/92), Ґертруди Гельфтської (1256–1301/02) та Мехтільди Гакеборнзької (1241–1298/9) із Гельфтського монастиря. У 1503 році Маркус Вейдський (1450–1516), домініканець з монастиря Павла в Лейпцигу і «народний письменник», опублікував містичний твір «Liber specialis gratiae» Мехтільди Гакеборнзької у друкарні Мельхіора Лоттера в Лейпцигу. У передмові він писав, що герцогиня Зедена прийняла його в Тарандті і що там вони вивчали німецький переклад книги, після чого герцогиня висловила бажання надрукувати таку чудову книгу.[3]

Збережено близько сотні листів Зденки (відредаговано у 2009 році). В одному з них вона вихваляє книгу містика Йоганнеса Таулера. Овдовівши 12 вересня 1500 року, Зденка переїхала в замок Тарандт, де вона й померла. Її могила знаходиться в Мейсенському соборі.

На згадку про їх доброчесне і благочестиве життя у 1870 році Королівство Саксонія заснувало орден Сидонія. У Тарандті сьогодні є аптека, названа її іменем. Раніше в Тарандті була вулиця, яка мала її ім'я (тепер Pienner Straße).

Могильна плита герцогині в князівській каплиці в Майсенському соборі

Нащадки[ред. | ред. код]

З восьми дітей у подружжі з герцогом Альбрехтом пережили дитинство:

Література[ред. | ред. код]

Вебпосилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Czech National Authority Database
  2. а б в г д Lundy D. R. The Peerage
  3. Thomas Döring: Der Leipziger Buchdruck vor der Reformation. In: Bücher, Drucker, Bibliotheken in Mitteldeutschland. Herausgegeben von Enno Bünz, S. 95 f.