Сидоренко Петро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Іванович Сидоренко
П.Сидоренко у званні генерал-майора артилерії
Народження 28 листопада 1907(1907-11-28)
Шибене, Бородянська волость, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Смерть 7 січня 1985(1985-01-07) (77 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання Серафимівське кладовищеd
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ  артилерія
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби 19291963
Партія КПРС
Звання  Генерал-лейтенант
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 6772)
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Петро́ Іва́нович Сидоре́нко (28 листопада 1907(19071128) — 7 січня 1985) — радянський військовик-артилерист, Герой Радянського Союзу (1945).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився 15 (28) листопада 1907 року в селі Шибене (зараз Бородянський район Київської області України) в селянській родині. Українець. Закінчив 6 класів. Працював бухгалтером.

У Червоній Армії з 1929 року. У 1933 році закінчив Сумську артилерійську школу, а в 1941 році — Військову академію імені М. В. Фрунзе.

У діючій армії під час німецько-радянської війни з липня 1941 року. Був командувачем артилерією 49-ї стрілецької дивізії (33-я армія, 1-й Білоруський фронт).

Полковник Сидоренко П. І. особливо відзначився при форсуванні річки Одер південніше міста Франкфурт (Німеччина). Вміло організував артилерійське забезпечення при форсуванні Одера стрілецькими підрозділами в ніч на 3 лютого 1945 року і боїв за розширення плацдарму на лівому березі річки. У ніч на 6 лютого 1945 року полковник Сидоренко П. І. особисто керував переправою артилерії 49-ї стрілецької дивізії на Одерський плацдарм. Артилеристи завдали противнику значних втрат у живій силі і техніці.

31 травня 1945 року полковнику Сидоренко Петру Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6772).

Після війни П. І. Сидоренко продовжував службу в армії на командних посадах. У 1953 році він закінчив Військову академію Генерального штабу, а в 1961 році Вищі академічні курси при Військовій артилерійської академії.

З 1963 року генерал-лейтенант артилерії Сидоренко П. І. у запасі. Жив у Ленінграді (тепер Санкт-Петербург). Помер 7 січня 1985 року. Похований у Санкт-Петербурзі на Серафимівському кладовищі.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том II: — Москва: Воениздат, 1988. — стор. 455