Сикліцкий Назарій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Назарій Олексійович Сикліцкий
 Солдат
Загальна інформація
Народження 17 жовтня 1984(1984-10-17)
м. Тернопіль, Україна
Смерть 1 лютого 2015(2015-02-01) (30 років)
поблизу с. Преображенка Каланчацького району Херсонської області, Україна
Поховання Микулинецький цвинтар
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Тернопільська загальноосвітня школа № 23
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Командування
 128 ОГПБр
Нагороди та відзнаки
Почесний громадянин Тернопільської області
Почесний громадянин Тернопільської області
Почесний громадянин міста Тернополя
Почесний громадянин міста Тернополя
CMNS: Сикліцкий Назарій Олексійович у Вікісховищі

Назарій Олексійович Сикліцкий[1] (17 жовтня 1984, м. Тернопіль Тернопільської області — 1 лютого 2015, поблизу с. Преображенка Каланчацького району Херсонської області) — український військовик 6-го окремого мотопіхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (раніше 6-й БТО Тернопільської області «Збруч»).

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався у Тернопільській ЗОШ № 23, ВПУ № 1 за спеціальністю «водій, електрогазозварювальник» (2000—2003), разом із братом Максимом служив в армії у Запоріжжі (ВЧ 3026).

Служив за контрактом, додому мав повернутися в березні.

Загинув близько 3:00 ранку 1 лютого 2015 під час пожежі та вибуху складу боєприпасів на території старої ферми в польовому таборі ЗСУ поблизу с. Преображенка Херсонської області, де розміщувалися бійці Тернопільського батальйону територіальної оборони «Збруч».

Похорон Назарія Сикліцького на Микулинецькому цвинтарі Тернополя 6 лютого 2015 року

Поховали Назарія Сикліцкого на Микулинецькому цвинтарі Тернополя 6 лютого 2015 року.

Залишились брат-близнюк Максим і сестри Галина та Юлія. Створити сім'ю чоловік не встиг.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

20 травня 2016 року на фасаді Тернопільської загальноосвітньої школи № 23 загиблому бійцеві встановили пам'ятну дошку.[2]

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно)[3];
  • «Почесний громадянин міста Тернополя» (2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, який виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
 Одразу з двома бійцями попрощалися тернополяни на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 6 лютого.