Сильвестр II
| Сильвестр II | ||
.jpg) | ||
| ||
|---|---|---|
| 2 квітня 999 — 12 травня 1003 | ||
| Попередник: | Григорій V | |
| Наступник: | Іоанн XVII | |
| Ім'я при народженні: | окс. Gerbert d'Orlhac[1] | |
| Дата народження: | не раніше 945 і не пізніше 950 | |
| Місце народження: | невідомо, Аквітанське герцогство, Королівство Франція | |
| Дата смерті: | 12 травня 1003[2][3] | |
| Місце смерті: | Санта-Кроче-ін-Джерусалемме, Рим | |
| Поховання: | Латеранська базиліка | |
| Громадянство: | Папська держава | |
| Релігія: | католицька церква[4] | |
| У миру: | Герберт д'Орільяк | |
 Медіафайли у Вікісховищі
| ||
Сильвестр II (лат. Silvester; бл. 950, Овернь, Королівство Франція — 12 травня 1003, Рим, Папська держава) — сто сороковий папа Римський (2 квітня 999 — 12 травня 1003), визначний учений X століття. Впровадив у Європі знання арабів про арифметику, астрономію та астрологію. Перший папа — француз за походженням.
Біографія[ред. | ред. код]
Герберт народився близько 950 року в Оверні, Франція. Близько 963 року він вступив до монастиря святого Геральда д'Орільяка. У 967 році Борель II, граф Барселонський забрав Герберта з собою до Каталонії для навчання.
У 969 році Герберт разом з графом Борелем II прибули до Риму, де зустрілись з папою Іваном XIII й імператором Оттоном I Великим. Герберт став учителем сина імператора — Оттона II. Згодом Герберт став викладати в кафедральній школі в Реймсі
У 988 році Герберт був кандидатом на престол архієпископа Реймського, проте король Франції Гуго Капет вибрав Арнульфа, який пізніше був усунутий через участь у змові проти короля. У 991 році Герберт був обраний архієпископом Реймським, проте папа Іван XV змістив його.
Гереберт став учителем Оттона III, а папа Григорій V призначив його архієпископом Равеннським у 998 році. За сприяння імператора у 999 році Герберт був обраний папою.
У 1001 році населення Рима повстало проти імператора Оттона III та папи, змусивши їх утекти до Равенни. Пізніше Сильвестр II повернувся до Риму, проте невдовзі помер.
Досягнення[ред. | ред. код]
Герберт як науковець випередив свій час. Він першим у Європі послугувався арабськими цифрами, проте без нуля, сконструював гідравлічний орган. Герберт описав астролябію за 20 років до її винайдення.
Як папа вживав енергійних заходів проти практики симонії та конкубінату серед духовенства. Написав догматичний трактат «De corpore et sanguine Domini».
Вислав корону Стефану I Угорському, який став першим християнським королем Угорщини.
Герберт у легендах[ред. | ред. код]
Вважалось, що Герберт вивчав магію та астрологію у мусульманських містах Кордова і Севілья і, навіть, в університеті в Марокко.
Висловлювались припущення, що Герберт володів книгою заклинань, викраденою в одного арабського філософа. Інша легенда стверджує, що він став папою, перемігши диявола в грі в кості.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://blogs.iec.cat/scm/wp-content/uploads/sites/20/2011/02/N12.pdf — С. 7–10.
- ↑ autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
- ↑ Архів історії математики Мактьютор
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Джерела[ред. | ред. код]
- Catholic Encyclopedia
- Betty Mayfield, «Gerbert d'Aurillac and the March of Spain: A Convergence of Cultures»
- Gerbert of Aurillac (ca. 955-1003), lecture by Lynn H. Nelson.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сильвестр ІІ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| ||||||||
