Сима Яо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сима Яо
Народився 362
Цзянкан
Помер 396
Цзянкан
вбивство
Ім'я при народженні Чанмінь
Титул імператор
Термін 372—396
Попередник Сима Ю
Наступник Сима Децзун
Батько Сима Ю
Матір Лі Лінжунь
Рід Сима
Дружина імператриця Ван Фахуей
Діти 2 сини та 3 доньки

Сима Яо (*司馬曜, 362 —396) — 13-й китайський імператор династії Цзінь у 372396 роках, 9-й володар епохи Сзідна Цзінь. Храмове ім'я Сяо-у-ді.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Походив з імператорського роду Сима. Син Сима Ю, князя Куайцзі, майбутнього імператора Цзянвен-ді. Того ж року Сима Ю визнали спадкоємцем трону. У 365 році Сима Яо стає князем Лан'є. У 372 році впливовий міністр Хуань Вей скинув з трону імператора Фей-ді, поставивши на трон батька Сима Яо — Сима Ю. Тоді ж Сима Яо визнається спадковим принцем. Втім того ж року імператор раптово помер, а більш аристократії виступили проти планів роду Хуань перебрати імператорську владу на себе. Сима Яо було проголошено новим імператором під ім'ям Сяо-у-ді.

Володарювання[ред.ред. код]

Перші 10 років влада фактично належала регентам: удовиці-імператриці Чу, міністрам Сє Анб та Ван Танцзі. В цей час їх зусилля були спрямовали на зменьшення у державі впливу роду Хуань.

Водночас посилилося протистояння з державою Рання Цін, яка все більше сунула на південь. У 373 році її війська зхопили областя Лян (південна частина сучасної провінції Шеньсі) та І (сучасної провінції Сичуань і Чунцін). У 376 році удовиця-імператриця Чу склала із себе повноваження регента. Сяо-у-ді став повноцінним імператором. Водночас протягом 376–383 років продовжувалися суточки з імперією Рання Цін за область Лян.

У 383 році Фу Цзян, володар Ранньї Цін зібрав для походу проти Східної Цзінь величезну 900-тисячну армію (велику її частину становили насильно зігнані китайські селяни). Цзіньска армія значно поступалася в чисельності цінській (в ній налічувалося всього 80 тисяч осіб), але південні китайці були повні рішучості відстояти свою незалежність, і тому їх бойовий дух був дуже високий. Однак сил для того щоб забезпечити оборону по всій лінії кордону, у них не було. Тим часом цінський військовик Фу Жун розгорнув наступ по всьому фронту — від північної частини Хубея на заході до Шоучуня на сході. Його головні сили взяли Шоучунь. Цзіньська армія під командуванням Сє Ши очікувала ворога на південному березі річки Фейшуй. Коли на північний берег вийшов 250-тисячний авангард Фу Жуна, Сє Ши віддав наказ почати переправу. І тут сталося несподіване — насильно мобілізовані північні китайці почали втікати. Величезна армія Фу Жуна розсипалася на очах. Цзіньці завзято переслідували ворога і завдали йому великих втрат. Грандіозний і широко задуманий похід закінчився для Ранньої Цін катастрофою. Після перемоги перший міністр та військовик Сє Сюань очолив військову кампанію, щоб повернути втрачені території, війська Цзінь захопили більшу частину провінції Ранньої Цін на південь від річки Хуанхе, а також відновили владу над првоінціями Лян та І.

У 385 році імператор, небажаючи підсилення роду Сє, передав владу першого міністра своєму родичу Сима Даоцзі. Втім вже чере п'ять років Сима Яо став втомлюватися від правління Сима Даоцзі. У 395 році між ними спалахнув відкритий конфлікт, який всеж вдалося залагодити. у 396 році імператора було отруєно власною дружиною-конкубіною Чжан у відплату за особисту образу. Новим імператором став Сима Децзун, якого Сяо-у-ді зробив спадкоємцем ще у 387 році.

Джерела[ред.ред. код]