Симетрія (біологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Симетрія в біології (дав.-гр. συμμετριαι — «відповідність», «співрозмірність») — закономірне розташування подібних (однакових) частин тіла або форм живого організму, сукупності живих організмів щодо центру або осі симетрії.

Формування різних видів симетрії тіла пов'язане із певним типом живлення, характером руху тварини та середовищем існування. Сферичні та радіальносиметричні форми пов'язані із середовищем, однорідним за трьома вимірами та з нерухливим, малорухливим або пасивним характером руху.

Двохстороння симетрія виникла у зв'язку з активним направленим переміщенням по поверхні твердого субстрату чи водного середовища. У таких тварин виникла диференціація на спинну та черевну сторони, так як ці частини тіла потрапляють в різні умови по відношенню до факторів середовища. Один кінець тіла стає переднім і до нього зміщаються ротовий отвір та органи чуттів, оскільки цей кінець першим зустрічає джерела подразнень. Сюди ж переміщається і центр нервової системи «мозок». Таким чином формується головний відділ тіла. Головна вісь тіла проходить від переднього полюса, де розміщений ротовий отвір, до заднього, де розміщений анальний отвір. Тому єдину площину симетрії можна провести вздовж головної осі тіла, яка поділяє його на ліву і праву половини.

Деякі види симетрії мають спеціальні назви:

Актиноморфія (від грец. дав.-гр. ἀκτίς ("actis") — промінь і μορφή ("morphe") — форма, лат. actinomorphia) — явище, коли через об'єкт можна провести не менше двох площин симетрії.

Зигоморфія (від дав.-гр. ζυγόν ("zygon") — ярмо і μορφή ("morphe") — форма, лат. zygomorphia) — явище, коли через об'єкт можна провести лише одну площину симетрії.

Асиметрія (лат. asymmetria) — явище, коли через об'єкт не можна провести жодної площини симетрії.

Елементи симетрії[ред.ред. код]

Серед елементів симетрії розрізняють наступні:

  • Площину симетрії - площину, що ділить об'єкт на дві рівні (дзеркально симетричні) половини;
  • Вісь симетрії - пряма лінія, при повороті навколо якої на деякий кут, менший 360 про , об'єкт збігається сам з собою;
  • центр симетрії - точка, що ділить навпіл все прямі лінії, що з'єднують подібні точки об'єкта.

Зазвичай через центр симетрії проходять осі симетрії, а через вісь симетрії - площині симетрії. Однак існують тіла і фігури, у яких при наявності центрусиметрії немає ні осей, ні площин симетрії, а при наявності осі симетрії відсутні площині симетрії (див. Нижче).

Крім цих геометричних елементів симетрії, розрізняють біологічні:

  • Антімери - симетрично повторюються навколо головної осі монаксонно іонних (див. Нижче) форм ділянки тіла
  • Радіус - площину симетрії антімер;
  • Интеррадиусе - площина, що проходить між сусідніми антімерамі;
  • Метамери - повторювані ділянки, розташовані уздовж поздовжньої (зазвичай передньо-задньої) осі тіла організму.

Література і джерела[ред.ред. код]

  • Шафрановскій І.І. Симетрія в природі. Ленінград, "Надра", 1985. - 168 с.
  • Заренков Н. А. Біосімметріка. М .: Книжковий дім «ЛІБРОКОМ», 2009. - 320 с.
  • Heads, Michael. «Principia Botanica: Croizat's Contribution to Botany.» Tuatara 27.1 (1984): 26-48. (англ.)
  • Willmer, P. G. (1990). Invertebrate Relationships: Patterns in Animal Evolution. Cambridge University Press, Cambridge. (англ.)


Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.