Симонов Сергій Гаврилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Симонов Сергій Гаврилович
Народився 22 вересня (4 жовтня) 1894
Q109718006?, Ковровський повітd, Владимирська губернія, Російська імперія
Помер 6 травня 1986(1986-05-06) (91 рік)
Москва, СРСР
Поховання Кунцевський цвинтар
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність винахідник
Заклад Q3552663?
Партія ВКП(б)
Війна німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Кутузова II ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці»
Сталінська премія Сталінська премія заслужений винахідник РРФСР
CMNS: Симонов Сергій Гаврилович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Симонов.

Сергій Гаврилович Симонов (22 вересня [4 жовтня] 1894, село Федотово, Владимирська губернія, Російська імперія — 6 травня 1986, Москва, СРСР)- видатний радянський конструктор стрілецької зброї[1]. Герой Соціалістичної Праці. Лауреат двох Сталінських премій першого ступеня. Депутат Верховної Ради РРФСР 1-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 сентября (4 жовтня) 1894 року у селі Федотово (нині — у складі селища Мелехово Ковровського району) Владимирської губернії (нині Владимирська область) у сім'ї селян.

Закінчив 3 класи сільської школи. Із 16 років працював у кузні. У 1915 році пішов працювати слюсарем на невеликому завод, закінчив технічні курси. У 1917 році приступив до роботи на Ковровському заводі слюсарем (нині ВАТ «Завод імені В. О. Дегтярьова»). Брав участь у доопрацюванні і налагодженні першого російського автомата Федорова. Член ВКП (б) із 1927 року.

Із 1922 року — майстер, потім старший майстер. Із 1929 року — начальник складального цеху, конструктор, керівник експериментальної майстерні. У 1922—1923 роках проєктує ручний кулемет і автоматичну гвинтівку під керівництвом В. Г. Федорова та В. О. Дегтярьова. У 1926 році представлена, а в 1936 році прийнята на озброєння РСЧА автоматична гвинтівка Симонова (АВС-36).

У 1932—1933 роках — навчання в Промисловій академії.

Із початком німецько-радянської війни Симонов разом із підприємством евакуйований в Саратов. Велику увагу приділяв створенню ручних і станкових кулеметів, але не припинив розробку іншої зброї. До кінця 1944 року Сергій Гаврилович створює перші зразки свого знаменитого СКС під патрон 7,62×39 мм на основі карабіна, розробленого ним же в рамках конкурсу на новий карабін ще в 1940—1941 роках.

У 1950—1970 роках С. Г. Симонов працював у НДІ-61 (нині Центральний НДІ точного машинобудування ЦНДІТОЧМАШ) у м. Климовськ Московської області. Був депутатом ВС РРФСР.

Помер 6 травня 1986 року.

Похований у Москві на Кунцевському кладовищі (ділянка № 10)[2].

Пам'ять[ред. | ред. код]

Монета Банку Росії серії «Зброя Великої Перемоги (конструктори зброї)», 25 рублів, 2019 року, С. Г. Симонов, протитанкова рушниця Симонова
  • У центрі Подольська в присутності С. Г. Симонова йому був відкритий пам'ятник.

Розробки[ред. | ред. код]

  • Автоматична гвинтівка Симонова зразка 1931 року (АВС-3);
  • Автоматична гвинтівка Симонова зразка 1933 року, в 1936 році надійшла на озброєння РСЧА під найменуванням АВС-36;
  • Автоматична гвинтівка Симонова АВС-034 (дослідний зразок 1936 року);
  • Дослідний зразок СВС — 18 зразків 1939 року;
  • Дослідний зразок СВС-37-П-41 (1941 рік);
  • Дослідний зразок СВС-53 (1944 рік);
  • Ручний кулемет РПС-3 зразка 1942 року (дослідний зразок);
  • 9-мм пістолет-кулемет ППС-9 зразка 1949 року (дослідний зразок);
  • У 1941 році розробив 14,5-мм протитанкову самозарядну рушницю (ПТРС), що успішно застосовувалося в період німецько-радянської війни.
  • У кінці 1944-початку 1945 року на озброєння Червоної армії прийнятий самозарядний карабін Симонова СКС. Випускався за ліцензією в багатьох країнах: Китай, Югославія, НДР, Чехословаччина, Польща і інних. У 20 країнах перебував на озброєнні. В окремих країнах (Бутан, Індія, Албанія та ін.) знаходиться на озброєнні й в даний час. За весь час випущено, за різними оцінками, від 15 до 20 мільйонів зразків. У США в особистому користуванні знаходиться близько 1,5 мільйонів екземплярів (на початок 2014 року).
  • Самозарядний карабін Симонова СКС-41 зразка 1944 року (дослідний зразок);
  • Дослідний зразок автоматичного карабіна Симонова АКС-М-3-44 (1944 рік);
  • Снайперський самозарядний карабін зразка 1945 року СКС-45;
  • Автомат АКС-75 (дослідний зразок) 1952 рік;
  • Автомат АС-104 (1956 рік);
  • 7,65-мм пістолет СПС зразка 1949 року під пістолетний патрон «Браунінг»;
  • 7,62-мм пістолет СПС зразка 1941 року під пістолетний патрон ТТ (експериментальний зразок)[3].

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Болотин Д. Н. Советское стрелковое оружие за 50 лет. — Л., 1967.
  • Болотин Д. Н. Старейший советский оружейник. — «Военный вестник». — 1969. — № 10.
  • Город воинской славы Ковров: Сквозь века. — Иваново; Ковров, 2013. — С.139-141.
  • Купцов А. Г. Странная история оружия: С. Г. Симонов — неизвестный гений России, или кто и как разоружил советского солдата. — 2-е изд. — М.: Крафт+, 2003. — 428 с. — ISBN 5-93675-044-2.
  • Мартынчук Н. Н. Дело жизни. — М., 1975. — С.100—105.
  • Шестаковский А. Ф. Самородок: Жизнь и творчество старейшего советского конструктора стрелкового оружия С. Г. Симонова. — М.: Московский рабочий, 1983. — 223 с.
  • Шестаковский А. Ф. Достичь невозможного. — М.: Просвещение, 1991. — 143 с. ISBN 5-09-002801-X.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Герой Социалистического Труда Симонов Сергей Гаврилович :: Герои страны. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 17 квітня 2016.
  2. ↑ Могила на Кунцевском кладбище, участок 10
  3. ↑ Починюк О. На фронте и в почётном карауле. День оружейника музей отметил открытием выставки в честь 125-летия со дня рождения выдающегося конструктора. // «Красная Звезда». — 2019, 20 сентября. — С.12 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
FAST: 199957 · Freebase: /m/06z50s · LCCN: n86120263 · VIAF: 77802536 · WorldCat: lccn-n86120263
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Симонов_Сергій_Гаврилович&oldid=40448507