Симонян Метаксія Мігранівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Симонян Метаксія Мігранівна
вірм. Սիմոնյան Մետաքսյա Միհրանի
Народилася 21 лютого 1926(1926-02-21) або 21 січня 1926(1926-01-21)[1]
Ашгабат, Туркменська РСР, СРСР
Померла 11 серпня 1987(1987-08-11) (61 рік)
Єреван, Вірменська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність вірмени
Діяльність митець
Alma mater Єреванський державний інститут театру і кіно
Заклад Вірменський театр імені Сундукяна
Жанр фільм-драма[d], кінокомедія і пригодницький фільм
Нагороди
IMDb nm1106406

Метаксія Мігранівна Симонян (вірм. Սիմոնյան Մետաքսյա ՄիհրանիՍիմոնյան Մետաքսյա Միհրանի, 21 лютого 1926 — 11 серпня 1987) — радянська вірменська актриса театру та кіно, педагог. Народна артистка СРСР (1981). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1950).

Біографія[ред. | ред. код]

Метаксія Симонян народилася 21 лютого 1926 року в Ашхабаді (нині Туркменія).

У 1933 році разом з родиною вона переїхала до Єревану.

У 1948 році закінчила акторський факультет Єреванського художньо-театрального інституту (курс Вартана Аджемяна). З цього ж року актриса Вірменського театру імені Г. М. Сундукяна. Її першою роллю була Анани в комедії «Ще одна жертва» Габриела Сундукяна, а партнерами по сцені були  Авет Аветисян і Ольга Гулазян.

Рік потому зіграла Ніну в драмі «Маскарад» Михайла Лермонтова. Ця роль, створена в партнерстві з Ваграмом Папазяном, Вагаршем Вагаршяном, Рачія Нерсесяном принесла актрисі велику славу і популярність. Тема захисту гідності жінки була центральною у творчості актриси.

Репертуар М. Симонян відрізнявся широтою і різноманітністю, при цьому вона однаково вдало виступала в п'єсах вірменських, російських та західноєвропейських авторів. Її кращими ролями були: Дездемона в п'єсі «Отелло» Шекспіра, Настасія Пилипівна у виставі за романом «Ідіот» Федора Достоєвського, Марта у п'єсі «Хто боїться Вірджинії Вулф?» Едварда Олбі.

Довгі роки була провідною актрисою Вірменського театру імені Сундукяна.

Гастролювала в Москві, Баку, Тбілісі, Бейруті, Дамаску та іншіх містах світу. 

У кіно з 1947 року.

З 1968 року викладала в Єреванському художньо-театральному інституті (нині — Єреванський державний інститут театру і кіно) (з 1983 — професор).

Померла 11 серпня 1987 року. Похована в Єревані на Тохмахському кладовищі.

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі у виставах[ред. | ред. код]

  • 1948 — «Ще одна жертва» Г. Сундукяна — Анані
  • 1949 — «Маскарад» М. Лермонтова — Ніна
  • 1949 — «Ці зірки наші» Г. Тер-Григоряна і Л. Карагезян — Армануш
  • 1952 — «Єгор Буличов та інші» Максима Горького — Шура
  • 1953 — « Король Лір » Вільяма Шекспіра — Корделія
  • 1955 — «Намус» Олександра Ширванзаде — Сусан
  • 1959 — «Хаос» А. Ширванзаде — Шушанік
  • 1960 — «Ідіот» Ф. М. Достоєвського — Настасія Пилипівна
  • «Замок Броуді» Арчибальда Кроніна — Ненсі
  • «Мадам Сан-Дружин» В. Сарду і Е. Моро — Катрін
  • «У 1905 році» Дж. Джаббарли — Сона
  • «Отелло» В. Шекспіра — Дездемона
  • « Ромео і Джульєтта » В. Шекспіра — Джульєтта
  • «Ара Прекрасний» Наїрі Зарян — Нвард
  • «Артавазд і Клеопатра» Н. Зарьян — Клеопатра
  • «Хто боїться Вірджинії Вулф?» Ед. Олбі — Март
  • «Біда від ніжного серця» В. А. Соллогуб — Катерина
  • «Уріель Акоста» К. Гуцкова — Джудіт
  • «Мадам Сен-Жан» В. Сарду і Е. Моро — Катрін Лефевр
  • «Незгасима зірка» — Лусік Лісінян .

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1947 — «Анаіт» — Анаіт
  • 1949 — «Дівчина Араратської долини» — Ануш
  • 1954 — «Дріб'язок» (короткометражний) — Вардуи
  • 1955 — «У пошуках адресата» — Мануш
  • 1957 — «Кому посміхається життя?» — Заруи
  • 1959 — «Її фантазія» — медсестра
  • 1959 — «Стрибок через прірву» — Гаяне
  • 1960 — «Саят—Нова» — Ганна
  • 1962 — «Води піднімаються» — Арєв
  • 1971 — «Хатабала» — епізод
  • 1973 — «Останній подвиг Камо» — Арша
  • 1978 — «Зірка надії» — епізод
  • 1979 — «Світ в люстерко» в кіноальманаху «найкращий чоловік» — епізод
  • 1983 — «Господар» — епізод.

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка (вул. Абовяна, будинок 20)
  • В пам'ять про М. М. Симонян у Єревані встановлена меморіальна дошка на будинку, де вона жила (вул. Абовяна, будинок 20).
  • У Вірменії щорічно вручається театральна премія «Артист» імені Метаксії Симонян.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.