Симонян Метаксія Мігранівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Симонян Метаксія Мігранівна
вірм. Սիմոնյան Մետաքսյա Միհրանի
Народилася 21 лютого 1926(1926-02-21) або 21 січня 1926(1926-01-21)[1]
Полторацьк, Туркменська РСР, СРСР
Померла 11 серпня 1987(1987-08-11) (61 рік)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Місце проживання Єреван
Діяльність мисткиня, акторка
Alma mater Єреванський державний інститут театру і кіно (1948)
Заклад Вірменський театр імені Сундукяна
Роки активності з 1947
Жанр драматичний фільм, кінокомедія і пригодницький фільм
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів
State Stalin Prize, 2nd degree народний артист СРСР Народний артист Вірменської РСР
IMDb ID 1106406

Метаксія Мігранівна Симонян (вірм. Սիմոնյան Մետաքսյա ՄիհրանիՍիմոնյան Մետաքսյա Միհրանի, 21 лютого 1926 — 11 серпня 1987) — радянська вірменська актриса театру та кіно, педагог. Народна артистка СРСР (1981). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1950).

Біографія[ред. | ред. код]

Метаксія Симонян народилася 21 лютого 1926 року в Ашхабаді (нині Туркменія).

У 1933 році разом з родиною вона переїхала до Єревану.

У 1948 році закінчила акторський факультет Єреванського художньо-театрального інституту (курс Вартана Аджемяна). З цього ж року актриса Вірменського театру імені Г. М. Сундукяна. Її першою роллю була Анани в комедії «Ще одна жертва» Габриела Сундукяна, а партнерами по сцені були  Авет Аветисян і Ольга Гулазян.

Рік потому зіграла Ніну в драмі «Маскарад» Михайла Лермонтова. Ця роль, створена в партнерстві з Ваграмом Папазяном, Вагаршем Вагаршяном, Рачія Нерсесяном принесла актрисі велику славу і популярність. Тема захисту гідності жінки була центральною у творчості актриси.

Репертуар М. Симонян відрізнявся широтою і різноманітністю, при цьому вона однаково вдало виступала в п'єсах вірменських, російських та західноєвропейських авторів. Її кращими ролями були: Дездемона в п'єсі «Отелло» Шекспіра, Настасія Пилипівна у виставі за романом «Ідіот» Федора Достоєвського, Марта у п'єсі «Хто боїться Вірджинії Вулф?» Едварда Олбі.

Довгі роки була провідною актрисою Вірменського театру імені Сундукяна.

Гастролювала в Москві, Баку, Тбілісі, Бейруті, Дамаску та інших містах світу. 

У кіно з 1947 року.

З 1968 року викладала в Єреванському художньо-театральному інституті (нині — Єреванський державний інститут театру і кіно) (з 1983 — професор).

Померла 11 серпня 1987 року. Похована в Єревані на Тохмахському кладовищі.

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі у виставах[ред. | ред. код]

  • 1948 — «Ще одна жертва» Г. Сундукяна — Анані
  • 1949 — «Маскарад» М. Лермонтова — Ніна
  • 1949 — «Ці зірки наші» Г. Тер-Григоряна і Л. Карагезян — Армануш
  • 1952 — «Єгор Буличов та інші» Максима Горького — Шура
  • 1953 — « Король Лір » Вільяма Шекспіра — Корделія
  • 1955 — «Намус» Олександра Ширванзаде — Сусан
  • 1959 — «Хаос» А. Ширванзаде — Шушанік
  • 1960 — «Ідіот» Ф. М. Достоєвського — Настасія Пилипівна
  • «Замок Броуді» Арчибальда Кроніна — Ненсі
  • «Мадам Сан-Дружин» В. Сарду і Е. Моро — Катрін
  • «У 1905 році» Дж. Джаббарли — Сона
  • «Отелло» В. Шекспіра — Дездемона
  • « Ромео і Джульєтта » В. Шекспіра — Джульєтта
  • «Ара Прекрасний» Наїрі Зарян — Нвард
  • «Артавазд і Клеопатра» Н. Зарьян — Клеопатра
  • «Хто боїться Вірджинії Вулф?» Ед. Олбі — Март
  • «Біда від ніжного серця» В. А. Соллогуб — Катерина
  • «Уріель Акоста» К. Гуцкова — Джудіт
  • «Мадам Сен-Жан» В. Сарду і Е. Моро — Катрін Лефевр
  • «Незгасима зірка» — Лусік Лісінян .

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1947 — «Анаіт» — Анаіт
  • 1949 — «Дівчина Араратської долини» — Ануш
  • 1954 — «Дріб'язок» (короткометражний) — Вардуи
  • 1955 — «У пошуках адресата» — Мануш
  • 1957 — «Кому посміхається життя?» — Заруи
  • 1959 — «Її фантазія» — медсестра
  • 1959 — «Стрибок через прірву» — Гаяне
  • 1960 — «Саят—Нова» — Ганна
  • 1962 — «Води піднімаються» — Арєв
  • 1971 — «Хатабала» — епізод
  • 1973 — «Останній подвиг Камо» — Арша
  • 1978 — «Зірка надії» — епізод
  • 1979 — «Світ в люстерко» в кіноальманаху «найкращий чоловік» — епізод
  • 1983 — «Господар» — епізод.

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка (вул. Абовяна, будинок 20)
  • В пам'ять про М. М. Симонян у Єревані встановлена меморіальна дошка на будинку, де вона жила (вул. Абовяна, будинок 20).
  • У Вірменії щорічно вручається театральна премія «Артист» імені Метаксії Симонян.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.