Симптоматична терапія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Симптоматичне лікування, або підтримувальна допомога — це будь-яка медикаментозна терапія захворювання, яка впливає лише на його симптоми, а не на основну причину. Зазвичай, воно спрямоване на зменшення ознак та виявів хвороби задля полегшення самопочуття та покращення стану пацієнта, але також може бути корисним для зменшення органічних наслідків та ускладнень від цих ознак і проявів захворювання. При багатьох захворюваннях, навіть тоді, коли їх етіологія відома (наприклад, більшість вірусних захворювань, таких як грип), симптоматичне лікування є єдиним доступним на сьогоднішній день (2020-і).

Історія виникнення[ред. | ред. код]

Підтримувальне лікування з'явилося в онкологічних відділеннях як частина безперервної допомоги, що надається людині, яка страждає раковою патологією, а особливо наприкінці життя. Воно було поширене на мережу охорони здоров'я 2002 року, і впроваджено в медичне обслуговування людини, що знаходиться в лікарні або лікується вдома.[1]

У звіті про впровадження симптоматичної терапії в межах Плану лікування раку, представлено рекомендації з організації підтримувальної терапії в онкології.

Приклади[ред. | ред. код]

Приклади симптоматичного лікування:

Типовою симптоматичною терапією є те, що пацієнт, який скаржиться на біль у шлунку, приймає лише знеболювальне. Загалом, усі методи лікування, котрі пригнічують біль шляхом придушення або блокування нервової системи за допомогою ліків, лазерів чи анестезії для пацієнтів, які скаржаться на якийсь біль, є симптоматичною терапією. Іншим прикладом симптоматичної терапії, є приймання болезаспокійливого засобу під час ангіни, жарознижувального засобу від гарячки, протикашльового засобу проти сухого задушливого кашлю та крапель в ніс від виділень з нього у разі застуди.

Застосування[ред. | ред. код]

Коли етіологія захворювання відома, тоді може бути призначене специфічне лікування, але воно, зазвичай, також пов'язане з симптоматичним лікуванням.

Симптоматичне лікування не завжди придатне, й інколи воно може бути небезпечним, оскільки здатне приховати наявність основної причини хвороби, про яку згодом буде забуто або вилікувано з великим запізненням.

Приклади:

Нарешті, симптоматичне лікування не позбавлене від небажаних наслідків і може бути причиною ятрогенії (тобто побічних ефектів, спричинених самим лікуванням), таких як алергічні реакції, шлункові кровотечі, вплив на центральну нервову систему (нудота, запаморочення тощо).

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Soins palliatifs et soins de support. www.aphp.fr (fr). Процитовано 2020-12-16.