Симптоматична терапія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Симптоматичне лікування або підтримувальна допомога — це будь-яка медикаментозна терапія захворювання, яка впливає лише на його симптоми, а не на основну причину. Зазвичай, воно спрямоване на зменшення ознак та симптомів задля комфорту та покращення стану пацієнта, але також може бути корисним для зменшення органічних наслідків та ускладнень цих ознак і симптомів захворювання. При багатьох захворюваннях, навіть тоді, коли їх етіологія відома (наприклад, більшість вірусних захворювань, таких як грип), симптоматичне лікування є єдиним доступним на сьогоднішній день (2020-і).

Історія виникнення[ред. | ред. код]

Підтримувальне лікування з'явилося в онкологічних відділеннях як частина безперервної допомоги, що надається людині, яка страждає раковою патологією, а особливо наприкінці життя. Воно було поширене на мережу охорони здоров'я 2002 року, і впроваджено в медичне обслуговування людини, що знаходиться в лікарні або лікується вдома.[1]

У звіті про реалізацію симптоматичної терапії в межах Плану лікування раку, представлено рекомендації з організації підтримувальної терапії в онкології.

Приклади[ред. | ред. код]

Приклади симптоматичного лікування:

Типовою симптоматичною терапією є те, що пацієнт, який скаржиться на біль у шлунку, приймає лише знеболювальне. Загалом, усі методи лікування, котрі пригнічують біль шляхом придушення або блокування нервової системи за допомогою ліків, лазерів або анестезії для пацієнтів, які скаржаться на якийсь біль, є симптоматичною терапією. Іншим прикладом симптоматичної терапії, є приймання болезаспокійливого засобу під час ангіни, жарознижувального засобу від гарячки, протикашльового засобу від сухого задушливого кашлю та крапель в ніс від виділень з носа у разі застуди.

Застосування[ред. | ред. код]

Коли етіологія захворювання відома, тоді може бути призначене специфічне лікування, але воно, як правило, також пов'язане з симптоматичним лікуванням.

Симптоматичне лікування не завжди рекомендується, й інколи воно може бути небезпечним, оскільки може приховати наявність основної етіології, про яку потім буде забуто або вилікувано з великим запізненням.

Приклади:

Нарешті, симптоматичне лікування не позбавлене від небажаних наслідків і може бути причиною ятрогенії (тобто побічних ефектів, спричинених самим лікуванням), таких як алергічні реакції, шлункові кровотечі, вплив на центральну нервову систему (нудота, запаморочення тощо).

Див. також[ред. | ред. код]

Паліативна допомога — програма підтримувальної допомоги людям із серйозними захворюваннями.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Soins palliatifs et soins de support. www.aphp.fr (fr). Процитовано 2020-12-16.