Симптом триніжка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Симптом триніжка
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 G01, G02, G03, G91, G93, R29.1
DiseasesDB 29490
MeSH D008580

Симптом триніжка (або рідше симптом триноги, симптом розпірки) — діагностичний симптом, який виявляють при обстеженні хворого на менінгеальний синдром.[1] Входить до поняття «менінгеальні симптоми».

Є особливо цінним при діагностиці слабко виразного менінгеального синдрому, але має обмежену значущість, адже не може бути виявлений у маленьких дітей до 2-3-х років, в осіб похилого віку, за наявності виразного попереково-крижового радикуліту.

Деякі дослідники вважають його ознакою тільки поліневриту та попереково-крижового радикуліту.[2][3]

Методика виявлення симптому[ред. | ред. код]

Хвору людину садять на тверду рівну горизонтальну поверхню з витягнутими вперед ногами. При позитивному симптомі пацієнт відкидається назад і спирається на руки та згинає ноги. Таким чином в нього є опора на три точки (руки, сідниці і п'яти) — «триніжка». У сумнівних випадках потрібно обстежуваному, що сидить, зігнути голову в шиї вперед. При позитивному симптомі в такій ситуації відбувається рефлекторне згинання ніг.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Симптом посадки «треножника» [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Большой медицинский словарь, 2000. [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Малая медицинская энциклопедия. — М.: Медицинская энциклопедия. 1991—96 гг. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Неврологія. підручник / І. А. Григорова, Л. І. Соколова, Р. Д. Герасимчук та ін. — К.: ВСВ Медицина, 2014. — 640 с. + 32 с. кольор. вкл.