Симфонія № 7 (Прокоф'єв)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Симфонія № 7, до-дієз мінор тв. 131  — симфонія Сергія Прокоф'єва, написана у 1952 році, за рік до смерті композитора. Вперше виконана 11 жовтня 1952 року у Москві, диригував Самуїл Самосуд.

Сьома симфонія була задумана С. Прокоф'євим як твір для дітей, однак у процесі роботи над твором його концепція змінилася. Симфонія була закінчена влітку 1951 року. Її музика стала широко відома в 70-і роки завдяки телевізійній заставці для інформаційної програми "Час". В цій симфонії відмічається тенденція до спрощення музичної мови, превалюють меланхолійні та ностальгічні настрої. Примітно, що оптимістичний фінал симфонії був написаний за порадою колег-композиторів з міркувань щодо уникнення переслідувань системою Жданова, яких Прокоф'єв зазнавав раніше і жертвою яких стала його перша дружина, що 20 років провела у концтаборах СРСР.

Прем'єра симфонія відбулася 11 жовтня 1952 року Москві. У 1957 році нагороджена Ленінською премією.

Симфонія складається з 4-х частин:

  1. Moderato
  2. Allegretto — Allegro
  3. Andante espressivo
  4. Vivace — Moderato marcato

Загальна тривалість - близько 35 хвилин.

Написана симфонія для великого симфонічного оркестру (потрійний склад духових)

І ч. – Moderato, форма - сонатне алегро, починається прекрасною мелодією скрипок, ніби розповідь оповідача. Це головна партія, але в середньому розділі характер музики змінюється, починається стривожена «біганина». ПП – урочиста, лірична, мажорна (Фа маж.), має густий тембр, діапазон – більше двох октав. Ця тема повториться у фіналі. ЗП – несподівана, чарівна, ніби відкривається казковий світ; раптом чути голос дзвіночків, до них приєднуються фортепіано і арфа.

ІІч. Allegretto — в характері романтичного вальсу. ІІІ част. – Andante espressivo – співуча, лірична; як і в першій частині чути задумливі, розповідні інтонації. ІV ч. – фінал – Vivace —енергійна. Головна тема – рефрен, повторюється кілька разів, нагадує швидкий і веселий танець з підскоком(галоп). В одному з епізодів чути завзятий марш. Наприкінці фіналу звучить ПП з 1-ї ч. як тема радості, краси життя. І знов – казкова заключна тема. Потім композитор ніби прощається з слухачами, музика поступово розчиняється.