Симіон Стоїлов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Симіон Стоїлов
рум. Simion Stoilow
Народився 14 вересня 1887(1887-09-14)[1]
Бухарест, Румунія[2]
Помер 4 квітня 1961(1961-04-04)[3][2][1] (73 роки)
Бухарест, Румунія[2]
·інсульт[4]
Поховання Carol Park Mausoleum, Bucharestd і Q42759096?
Країна Румунія Румунія
Діяльність математик, дипломат, викладач університету
Alma mater факультет природничих наук Паризького університетуd (1916)[5]
Галузь аналіз
Заклад Ясський університет[1]
Бухарестський університет[1]
Політехнічний університет Бухареста[1][6]
ЧНУ імені Юрія Федьковича[1]
Бухарестський університет[6]
Посада ambassador of Romania to Franced
Науковий ступінь доктор філософії[d] (1916)
Науковий керівник Еміль Пікар
Аспіранти, докторанти Cabiria Andreian Cazacud[7][8]
Romulus Cristescud[8]
Aristide Deleanud[8]
Martin Jurchescud[8]
Ionel Bucurd[8]
Партія Romanian Social Democratic Partyd
Війна Перша світова війна
Нагороди

CMNS: Симіон Стоїлов у Вікісховищі

Симіон Стоїлов (рум. Simion Stoilow; 14 вересня 1887, Бухарест — 4 квітня 1961, Бухарест) — румунський математик болгарського походження.

Педагог, професор, ректор Бухарестського університету (1944-1945), доктор наук, дипломат.

Член Румунської академії.

Творець румунської школи комплексного аналізу.

Біографія[ред. | ред. код]

Освіту здобув в національному коледжі Крайови, з 1907 по 1910 навчався в Паризькому університеті. 1916 під керівництвом Еміля Пікара захистив дисертацію і отримав докторський ступінь в галузі математики.

1916 повернувся до Румунії і взяв участь в боях Першої світової війни на болгарському фронті у Добруджа, потім — у Молдові.

Після закінчення війни, 1919-1921 — як професор математики читав лекції в Ясському університеті, 1921-1939 — в Чернівецькому університеті.

З 1939 жив і працював у Бухаресті, спочатку в Політехнічному університеті Бухареста, а з 1941 — в Бухарестському університеті, де в 1944-1945 був ректором, в 1948-1951 — декан фізико-математичного факультету.

З 1949 — перший директор Інституту математики Румунської академії.

Займався також активною суспільно-політичною та державною діяльністю. У 1946-1948 — посол Румунії у Франції.

1946 був членом румунської делегації на Паризькій конференції 1947, яку очолював Ґеорґе Тетереску.

Помер від інсульту.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні роботи по топологічній теорії функцій комплексної функції.

Автор понад 100 наукових публікацій.

Вибрані праці[ред. | ред. код]

  • Теорія функцій комплексної змінної (1962);
  • Лекції про топологічні принципи теорії аналітичних функцій (1964).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. а б в Стоилов Симион // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. http://system.lm-ns.org/index.php/lm/article/download/446/322 — С. 5.
  5. http://www.sudoc.fr/106891480
  6. а б http://system.lm-ns.org/index.php/lm/article/download/446/322 — С. 4.
  7. https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/17476930902999082
  8. а б в г д Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

Посилання[ред. | ред. код]