Синагога на Нижній Солом'янці
| Синагога на Нижній Солом'янці | |
|---|---|
| 50°26′21″ пн. ш. 30°29′38″ сх. д. / 50.43930555558333140° пн. ш. 30.49411111113888850° сх. д.Координати: 50°26′21″ пн. ш. 30°29′38″ сх. д. / 50.43930555558333140° пн. ш. 30.49411111113888850° сх. д. | |
| Тип споруди | втрачена споруда і синагога |
| Розташування | Україна, Київ, Нижня Солом'янка |
| Початок будівництва | 1878; 1897 |
| Кінець будівництва | 1897 |
| Зруйновано | 1930 |
| Відбудовано | не відбудовувалась |
| Адреса | вулиця Вокзальна, 17 / вулиця Льва Толстого, 36 |
  Синагога на Нижній Солом'янці (Київ) | |
 | |
Синаго́га на Нижній Солом'янці — колишня синагога у Києві, що була розташована на вулиці Вокзальній, на місці сучасного технічного басейну ТЕЦ-3[1].
Історія[ред. | ред. код]
У другій половині XIX століття на Солом'янці проживало досить багато євреїв, за переписом 1874 року з 3910 мешканців Солом'янки та сусіднього Протасового Яру 965 осіб (502 чоловіки та 463 жінки), тобто майже 25 % були євреями[2].
У березні 1878 року на Нижній Солом'янці, на вулиці Вокзальній (тоді — Безіменний провулок), у садибі Шнеєра Дондика (Дондикова) відкрилася юдейська молельня[1][3]. Вочевидь вона розміщувалася в окремому дерев'яному будинку і 1885 року постраждала від пожежі, а 16 червня 1897 року при черговій пожежі згоріла вщент, про що писала газета «Кіевлянинъ»: «…згоріла двоповерхова будівля молитовного будинку єврейської громади»[4].
Того ж 1897 року коштом громади молитовню відбудували, першим її старостою став купець 1-ї гільдії Іосель Лев[3]. Це була порівняно невелика двоповерхова, квадратна у плані споруда на мурованому фундаменті, обкладена цеглою[3]. Дев'ятивіконний фасад був несиметричним, лівий кут прикрашався наріжною декоративною вежечкою[1]. При синагозі діяли Талмуд-Тора і хедер[3]. Синагога стояла на розі двох вулиць, тому мала дві адреси — Безіменний провулок (сучасна Вокзальна вул.), 17 та Караваєвська вул. (сучасна вул. Льва Толстого), 36[3].
За радянських часів ця синагога стала відомою як синагога «Талнер» («Тальнер») — від хасидів з містечка Тальне на Черкащині[1]. Будівлю синагоги націоналізували, але станом на 1921 рік її орендаторами були одночасно три юдейські громади: «Талнер», «Ашкеназі» та «Пояле-Целек»[3]. До кінця 1920-х років Солом'янська синагога лишилася чи не єдиною юдейською молитовнею Києва, її парафію поповнили євреї, що раніше відвідували інші, вже закриті синагоги[1]. Втім, у грудні 1930 року синагогу закрили під приводом перебудови та розширення залізничного вокзалу[5]. Громада намагалася повернути собі синагогу, проте міська влада відмовила у клопотанні і після 1931 року будівлю молитовні знесли, як і більшість сусідніх житлових будинків (загалом близько 15 споруд). У кварталі, де вона стояла, збудували комплекс теплоелектроцентралі, пущеної 1937 року (сучасна ТЕЦ-3), а на місці власне звели градирню, пізніше розібрану[1][5].
Галерея[ред. | ред. код]
Синагога на топографічному плані 1925 р. (показана у колі)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Кальницький, 2012, с. 150.
- ↑ Кальницкий, 2012, с. 314.
- ↑ а б в г д е Кальницкий, 2012, с. 316.
- ↑ К пожару на Нижней Соломенке // Киевлянин, 18 июня 1897 года.
- ↑ а б Кальницкий, 2012, с. 317.
Джерела[ред. | ред. код]
- Кальницький М. Б. Зруйновані святині Києва: втрати та відродження. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. — 224 с. — 600 прим. — ISBN 978-966-489-183-4.
- Кальницкий М. Б. Еврейские адреса Киева. — К. : Дух і літера, 2012. — 368 с. — ISBN 978-966-378-222-5.
- Храми Києва. Мультимедійна енциклопедія. 2000.
