Синагога (Валова, Рогатин)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Синагога

26-244-0024 Рогатин Синагога Валова 2.jpg

Колишня синагога на вулиці Валовій (квітень 2011 року)
49°24′40″ пн. ш. 24°36′35″ сх. д. / 49.41122222224999661° пн. ш. 24.609944444472° сх. д. / 49.41122222224999661; 24.609944444472Координати: 49°24′40″ пн. ш. 24°36′35″ сх. д. / 49.41122222224999661° пн. ш. 24.609944444472° сх. д. / 49.41122222224999661; 24.609944444472
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Рогатин
Тип синагога

Синагога. Карта розташування: Україна
Синагога
Синагога
Синагога (Україна)
CMNS: Синагога у Вікісховищі

Синаго́га — пам'ятка архітектури місцевого значення на вулиці Валовій у місті Рогатин Івано-Франківської області кінця XIX — початку XX століття (охоронний номер № 1244)[1]. Первинно була головним бейт мідрашем (івр. בֵּית מִדְרָשׁ‎; також «Бейт мідраш», «Бет Мідраш»), потім пекарнею і жилим приміщенням[2]. Є найбільш значною серед колишніх єврейських будівель, що збереглися в Рогатині[3], з одними з найкрасивіших розписів у Галичині[4].

Історія[ред. | ред. код]

Синагогу почали будувати 1867 року, але будівництво затягнулося, і її завершили в 1904—1910 роках[4].

Зведена як бейт мідраш — приміщення для вивчення Тори[5], яке включало синагогу, бібліотеку та школу[2][а]. Відновлена після Першої світової війни[6]. По завершенні Другої світової війни тут була пекарня та механічна майстерня[7], потім пристосована для житла[2]. За іншими даними — у ній жили місцеві студенти в післявоєнний час, а потім була пекарня[3].

Перебуває у приватній власності[3], не використовується і потребує ремонту станом на 2018 рік[6].

Опис[ред. | ред. код]

Прямокутна цегляна споруда, тинькована. Має вигляд житлового будинку із західної сторони, решта фасадів — зберегли риси культової будівлі[2]. Ліпні профільовані карнизи. Східна стіна вкрита дощатим рустом. Дерев'яна стеля[4], вкрита шифером[2]. Керамічною плиткою вистелений атріум[4].

Розписи[ред. | ред. код]

Збереглися фрагменти розписів, виконаних альфрейною технікою у головній залі[2]. 1994 року Укрзахідпроектреставрація (Західноукраїнський інститут охорони пам'яток у Львові) сфотографувала фрески для Центру єврейського мистецтва при Єврейському університеті в Єрусалимі[3]. Пізніше стіни побілили, можливо розписи збереглися[3].

На сайті ГО «Єврейська спадщина Рогатина» наведено опис розписів[8].:

« Розфарбовані архітектурні елементи колон і святилищ чергуються із зображеннями драпірування, китиць і урн. Об'єкти на передньому плані зображені на тлі середземноморських або близькосхідних рослин (пальм), імовірно, символізуючи Святу Землю, можливо, Єрусалим. Видно, що мурали вкривали усі чотири стіни, у тому числі і між, під і над склепінчастими вікнами зовнішніх стін «

Примітки[ред. | ред. код]

а. ^ У джерелах згадується по-різному: і як Бейт мідраш, і як синагога. Можливо, виконувала обидві функції[3]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Представника Президента України від 23.04.1994 р. №77
  2. а б в г д е Слободян, 2004, с. 215.
  3. а б в г д е У Рогатині збереглася найбільш значна колись єврейська споруда — Бейт мідраш. ФОТО. vikna.if.ua. 29.06.2016. Процитовано 20.04.2020. 
  4. а б в г Рогатин. Карта історико-культурної спадщини. shtetlroutes.eu. Процитовано 20.04.2020. 
  5. Бет-мидраш // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  6. а б Синагоги Украины. Галиция, ч.4: Ивано-Франковская область. myshtetl.org (рос.). Процитовано 20.04.2020. 
  7. Рогатин - путівник. shtetlroutes.eu. Процитовано 20.04.2020. 
  8. Будівлі єврейської релігійної громади Рогатина. rohatynjewishheritage.org. Процитовано 20.04.2020. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Слободян В. Храми Рогатинщини. — Льв. : Логос, 2004. — С. 215—216. — ISBN 966-737-64-7.