Синагога (Валова, Рогатин)
| Синагога | |
|---|---|
|
| |
| 49°24′40″ пн. ш. 24°36′35″ сх. д. / 49.41122222224999661° пн. ш. 24.609944444472° сх. д.Координати: 49°24′40″ пн. ш. 24°36′35″ сх. д. / 49.41122222224999661° пн. ш. 24.609944444472° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Рогатин |
| Тип | синагога |
  Синагога Синагога (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Синаго́га — пам'ятка архітектури місцевого значення на вулиці Валовій у місті Рогатин Івано-Франківської області кінця XIX — початку XX століття (охоронний номер № 1244)[1]. Первинно була головним бейт мідрашем (івр. בֵּית מִדְרָשׁ; також «Бейт мідраш», «Бет Мідраш»), потім пекарнею та житловим приміщенням[2]. Є найбільш значною серед колишніх єврейських будівель, що збереглися в Рогатині[3], з одними з найкрасивіших розписів у Галичині[4].
Історія[ред. | ред. код]
Синагогу почали будувати 1867 року, але будівництво затягнулося, і її завершили у 1904—1910 роках[4].
Зведена як бейт мідраш — приміщення для вивчення Тори[5], яке включало синагогу, бібліотеку та школу[2][а]. Відновлена після Першої світової війни[6]. По завершенні Другої світової війни тут була пекарня та механічна майстерня[7], потім пристосована для житла[2]. За іншими даними — у ній мешкали місцеві студенти у повоєнний час, а потім була пекарня[3].
Перебуває у приватній власності[3], не використовується і потребує ремонту станом на 2018 рік[6].
Опис[ред. | ред. код]
Прямокутна цегляна споруда, тинькована. Має вигляд житлового будинку із західної сторони, решта фасадів — зберегли риси культової будівлі[2]. Ліпні профільовані карнизи. Східна стіна вкрита дощатим рустом. Дерев'яна стеля[4], вкрита шифером[2]. Керамічною плиткою вистелений атріум[4].
Розписи[ред. | ред. код]
Збереглися фрагменти розписів, виконаних альфрейною технікою у головній залі[2]. 1994 року Укрзахідпроектреставрація (Західноукраїнський інститут охорони пам'яток у Львові) сфотографувала фрески для Центру єврейського мистецтва при Єврейському університеті в Єрусалимі[3]. Пізніше стіни побілили, можливо розписи збереглися[3].
На сайті ГО «Єврейська спадщина Рогатина» наведено опис розписів[8].:
|
Розфарбовані архітектурні елементи колон і святилищ чергуються із зображеннями драпірування, китиць і урн. Об'єкти на передньому плані зображені на тлі середземноморських або близькосхідних рослин (пальм), імовірно, символізуючи Святу Землю, можливо, Єрусалим. Видно, що мурали вкривали усі чотири стіни, у тому числі і між, під і над склепінчастими вікнами зовнішніх стін | 
|
Примітки[ред. | ред. код]
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Представника Президента України від 23.04.1994 р. № 77
- ↑ а б в г д е Слободян, 2004, с. 215.
- ↑ а б в г д е У Рогатині збереглася найбільш значна колись єврейська споруда — Бейт мідраш. ФОТО. vikna.if.ua. 29.06.2016. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 20.04.2020.
- ↑ а б в г Рогатин. Карта історико-культурної спадщини. shtetlroutes.eu. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 20.04.2020.
- ↑ Бет-мидраш // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- ↑ а б Синагоги Украины. Галиция, ч.4: Ивано-Франковская область. myshtetl.org (рос.). Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 20.04.2020.
- ↑ Рогатин - путівник. shtetlroutes.eu. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 20.04.2020.
- ↑ Будівлі єврейської релігійної громади Рогатина. rohatynjewishheritage.org. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 20.04.2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Слободян В. Храми Рогатинщини. — Л. : Логос, 2004. — С. 215—216. — ISBN 966-737-64-7.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |