Сингаївський Микола Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Микола Сингаївський
Сингаївський.jpg
При народженні Микола Федорович Сингаївський
Народження 12 листопада 1936(1936-11-12)
  с.Шатрище, Коростенський район, Житомирська область, УРСР, СРСР СРСР, тепер Україна Україна
Смерть 22 лютого 2013(2013-02-22) (76 років)
  Київ
Поховання Берковецьке кладовище
Національність українець
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Мова творів українська
Рід діяльності поет
Роки активності: 19582013
Напрямок неоромантизм
Нагороди та премії
Літературна премія імені Миколи Трублаїні; Літературна премія імені Лесі Українки (1990 рік), Премія імені О. Бойченка, Республіканська комсомольська премія імені М.Островського

Микола Федорович Сингаї́вський (12 листопада 1936, с. Шатрище — 22 лютого 2013, м. Київ[1]) — український поет, автор пісні «Чорнобривці». Молодший брат літератора Петра Сингаївського.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 12 листопада 1936 року, в родині хліборобів, на Поліссі у невеличкому селі Шатрище Коростенського району Житомирської області.

Навчаючись у Київському університеті, позаштатно працював у редакціях різних газет. Після закінчення вишу працював завідувачем відділу поезії «Літературної України», заступником директора Бюро пропаганди художньої літератури СПУ, завідувачем відділу літератури та мистецтва журналу «Ранок». Упродовж багатьох років — головним редактором журналу «Піонерія».

Похований на Берковецькому кладовищи, поряд з сином[2].

Творчість[ред.ред. код]

Перші твори друкувались у районній газеті «Радянське Полісся» та в обласній «Радянська Житомирщина». Пізніше в газеті з'явилась добірка віршів із напутнім словом Максима Рильського.

1958 року побачила світ перша збірка для дітей «Жива криничка». Схвальним словом про неї відгукнувся Михайло Панасович Стельмах. Відтоді прийшло до читача понад сорок книжок — поетичних і прозових, з них — половина для дітей.

1968 року поетичні книги «З березнем по землі», «Архіпелаги» були відзначені премією імені О. Бойченка. За книги «Вогневиця» і «Поступ» Сингаївський удостоєний звання лауреата Республіканської комсомольської премії імені М. Островського.

Багато мелодій, написаних на вірші поета, стали «співучими» серед людей: «Чорнобривці», «Безсмертник», «Полісяночка», «В краю дитинства», «Сонце в долонях», «Розляглося наше поле» та інші. Одна зі збірок має назву «Я родом із пісні» — свідчення любові автора до цього жанру.

Дмитро Павличко у передмові до збірки пісень «Безсмертник» писав:

Пісні М. Сингаївського близькі до фольклорних, ясні й прості за образною системою, але головне їхнє достоїнство в тому, що вони відбивають зворушення сучасної людини, яка шукає й знаходить основоположні моральні цінності в своєму зв'язку з рідною землею, бачить свою душу крізь чисті джерела того краю, де минулося її дитинство.

Болгарський народ, його минуле і сучасне, Балканський півострів і легендарна «Шипка», трояндові долини і плодоносна Фракія посідають особливе місце в його творчості. Вона певною мірою знайшла своє вираження у збірці «Лоза і камінь».

Основні книги[ред.ред. код]

  • Земле, чую тебе. 1961
  • Гроно. 1962
  • Мої сторони світу. 1963
  • Моя радиостанция. 1964
  • Вибрані поезії. 1966
  • З березнем по землі. 1968
  • Архипелаги. 1968
  • Поступ. 1969
  • Вогневиця. 1970
  • Избранная лирика. 1971
  • Я родом из песни. 1971
  • Автограф. 1972
  • Добросвіт. 1974
  • Созвездие Лиды. 1974
  • Покоління. 1975
  • Дорогою зорі. 1979
  • Заповітний хліб. 1982
  • Внезапный возраст. 1982
  • Синові в дорогу. 1982
  • Лоза і камінь. 1983

Збірки для дітей[ред.ред. код]

  • Жива криничка. 1958
  • Колесо. 1966
  • Метелик у портфелі. 1967
  • Перепілка щастя носить. 1968
  • Мій календар. 1969
  • Журавлине літо. 1970
  • Сонце для всіх. 1975
  • Березничка. 1972
  • Ми — громадяни. 1976
  • Я вже виросла. 1978
  • Стежка до криниці. 1980
  • Тепла земля. 1982
  • Родове дерево. 1988
  • Краплі зорі. 1989

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]