Синдикалізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Синдикалізм — концепція економічної системи, яка гіпотетично замінить капіталізм, та профспілково-політичний рух, який передбачає, що робітники, промислові підприємства та організації систематизуються в конфедерації або синдикати.

На думку прихильників синдикалізму, профспілки є потенційним засобом для знищення трудової аристократії і управління суспільством в інтересах інформованої і навченої більшості, через профспілкову демократію. Промисловість в синдикаліській системі повинна регулюватися через кооперативні конфедерації і взаємну допомогу. Місцеві синдикати можуть вести зносини з іншими синдикатами через Bourse du Travail (обмін праці), який буде колективно визначати розподіл біржових товарів.

Тактика здійснення цього соціального устрою зазвичай викладається анархо-синдикалізмом.Анархо-синдикалісти закликають до розвитку навичок самоуправління і солідарності через самоорганізацію в повсякденній боротьбі за покращення життєвих умов і розширення прав найманих робітників, проти зазіхань капіталу і держави, проводячи страйки, бойкоти, демонстрації, саботажі та інші подібні акції протесту.

Історія[ред. | ред. код]

Синдикалізм зародився в кінці 19-го століття. Як такої батьківщини синдикалізму ми не знаємо, але ця ідея майже одночасно зародилася у кількох європейських державах — Іспанії, Франції, Італії та Швейцарії, країн Латинської Америки, де, окрім великих підприємств, активно розвивалися і доморобні підприємства, а також у тих країнах була велика дрібна буржуазія. Одною з головних течій синдикалізму у той момент був анархо-синдикалізм, створений теоретиками Жорж Сорель та Юбер Лагардель.[1]

Розквіту синдикалізм набув у 20-му столітті, адже багато робітників вже у той час розчарувалися у напрямку дій соціалістичних та соціал-демократичних партій. Згодом власну систему синдикалізму із примішкою корпоративізму, названу націонал-синдикалізмом, придумали італійські фашисти, які ввели цю систему в Італії підчас свого правління, яку потім перейняли іспанці, заснувавши партію «Іспанська фаланга».[2]

Ідеї, які базуються на синдикалізмі[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Анархо-синдикалізм. Вікіпедія (укр.). 23 травня 2022. Процитовано 12 липня 2022. 
  2. Іспанська фаланга. Вікіпедія (укр.). 19 травня 2022. Процитовано 12 липня 2022.