Синдром Клювера — Бюсі
Синдром Клювера — Бюсі (англ. Klüver—Bucy syndrome) — синдром, для якого характерне ослаблення емоційних реакцій, гіперсексуальність, нав'язливе прагнення доторкнутися до будь-якого предмета або помістити його в рот, порушення харчових звичок, ненажерливість і агнозія.
Захворювання виникає при двосторонньому ураженні медіальних структур скроневих часток мозку (особливо мигдалеподібних тіл), наприклад, при герпетичному енцефаліті або дегенеративних захворюваннях головного мозку .
Вперше описаний в 1937 Генріхом Клювером і Полом Бюсі[en].[1]
При двосторонньому ураженні гіпокампа у людини розвивається симптомокомплекс мотиваційно-поведінкових розладів, що нагадує синдром Клювера — Бюсі у тварин, тобто порушення сексуальної поведінки, емоційна тупість, ненаситний апетит (поліфагія) і розлади пам'яті, для якого характерна неможливість навчання[2].
- ↑ Синдром Клювера-Бюсі // Никифоров А. С. Неврология. Полный толковый словарь, 2010 г.
- ↑ Трухина, Светлана; Трухин, Андрей; Циркин, Виктор (27 квітня 2024). Нейрофизиология: физиология ЦНС. В 2 ч. Часть 1 3-е изд., испр. и доп. Учебник для вузов (рос.). Litres. с. 395. ISBN 978-5-04-634071-6.
- Синдром Клювера-Бюсі // Никифоров А. С. Неврология. Полный толковый словарь, 2010 г.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |