Синевир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Синевир
Синевир
Синевирське озеро
48°37′00″ пн. ш. 23°41′02″ сх. д. / 48.61667° пн. ш. 23.68389° сх. д. / 48.61667; 23.68389
Розташування
Розташування Україна Україна
Закарпатська область,
Міжгірський район,
біля с. Синевирська Поляна
Геологічні дані
Тип високогірне
Розміри
Площа поверхні 0,04—0,07 (4—7 га) км²
Висота над рівнем моря 989 м
Середня глибина 8—10 м
Макс. глибина 24 м
Вода
Солоність 0 г/л
Температура 10—19 °C °C
Басейн
Витікають річки струмок, що є притокою річки Тереблі
Країни басейну Україна
Синевир (Закарпатська область)
Синевир
Синевир

CMNS: Синевир на Вікісховищі

Синеви́р (інші назви — Синєви́р, Морське Око) — найбільше озеро Українських Карпат. Розташоване в Міжгірському районі Закарпатської області, в гірському масиві Внутрішні Ґорґани. Входить до складу Національного природного парку «Синевир».

Короткий опис[ред.ред. код]

Озеро вважається найцікавішим об'єктом Національного природного парку «Синевир» і є однією з візитних карток Українських Карпат. Воно розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря, має середню площу 4—5 гектарів, його середня глибина становить 8—10 м, максимальна — 22-24 м Через висоту над рівнем моря і порівняну глибоководність навіть у найтепліші дні прогріваються лише верхні 1—2 метри озера.

Історія утворення[ред.ред. код]

Озеро утворилося в результаті потужного зсуву, спричиненого землетрусом близько 10 тисяч років тому. На висоті 989 м гірські кам'янисті породи стали на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину. Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гірських струмків.

Сучасний стан[ред.ред. код]

У прозорій воді озера добре почуваються форель озерна, райдужна та струмкова.

Краєвиди відзначаються надзвичайною мальовничістю й величністю. Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, вік яких становить 140—160 років, спадають прямо до водної поверхні. Посередині озера розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий острівець площею всього кілька метрів. Звідси і народна назва озера — Морське Око.

Люди своєю творчою фантазією намагаються доповнити красу природи. Архітектор Юрій Соломін вдало вписав оглядові майданчики в навколишній ландшафт. А на півострівці височить вирізана із червоного дерева скульптурна композиція «Синь і Вир» (скульптори Іван Бродин і Михайло Санич), яка знизу опирається на металеву основу. Висота монумента становить 13 метрів.

Місцеві легенди[ред.ред. код]

Згідно з легендою мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь на місці, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, за наказом графа було вбито кам'яною брилою за його жебрацьке походження.

СИНЬ І ВИР - НАВІКИ![ред.ред. код]

У далекі часи гори належали багатому графові, і люди працювали на нього: пасли овець і корів, рубали ліс. У графа була красуня дочка Синь. Дівчину звали так тому, що очі її були синіше самого неба. 

Одного разу граф узяв дочку з собою в гори. Поки граф перевіряв роботу лісорубів, дочка збирала на поляні квіти. Раптом вона почула звуки сопілки, і побачила, що на лузі сидить хлопець і грає. Це був Вир - пастух. Помітивши дівчину, він перестав грати. Так вони познайомилися. 

Після цього дівчина стала часто приходить в гори до пастуха. Вони стали часто зустрічатися і полюбили один одного. Але батько дізнався про це і заборонив їм зустрічатися. Але не могли вони більше жити один без одного. І тоді граф наказав убити Вира. Люди графа підібрали момент і скинули на нього камінь зі скелі. 

Дізнавшись про це, Синь прибігла до того місця, обняла камінь і заплакала. Довго вона плакала, поки на тому місці не утворилося озеро. Вода в озері синя і чиста, як очі Синь, а посередині видно верхівку того каменю. 

З тих пір озеро називається Синевир. Зараз на березі озера встановлені, вирізані з дерева, фігури Сині і Вира. Сюди приїжджають святкувати весілля з багатьох куточків Карпат. Кажуть, що якщо люди познайомилися і полюбили один одного на озері, то їх чекає міцна любов.[1]

СИНЕВИР - БОГАТИР[ред.ред. код]

У давні-давні часи було в цих місцях тільки величезне болото - Мочар, і жили поруч з ним богатирі. Жили вільно в лісах, полювали на оленів, вовків, рисей, ведмедів, розводили худобу. 

Але облюбувала собі той благословенний край нечиста сила. Наслала на їх плем'я якусь епідемію, і почали богатирі вимирати. І нарешті залишився серед них один-єдиний, на ім'я Синевир. 

Ось і пройшли гучні виїзди на полювання, замовкли мисливські вигуки, звуки ріжків. За видобутком Синевир ходив тепер сам і тихо, сумно повертався додому. 

Єдиною втіхою була для нього донечка Чіла, а найбільшою гордістю - білий бик. Але і з того судилося йому недовго радіти.

Одного разу повернувся Синевир із полювання і не застав ні Чіли, ні бика. Слідами потужних копит і ніжок любимої дочки прийшов до Мочара, що став їхньою могилою. 

Довго Синевир бродив темними лісами, сумно згадував минулі щасливі дні, а як занеміг, сів на камінь і зачаровано дивився на Мочар, не зводячи очей з води, яка виблискувала на сонці, потім встав і почав відламувати брили від оточуючих скель і кидати туди, де загинули, як він думав, ті, кого найбільше любив. Так кидав, поки над Мочаром не звелася могила зросту та розміру лежачого бика. Наостанок вирвав із землі величезний камінь, але раптом ударив з-під нього потужний потік води, підхопив Синевира і поніс до Мочара. Через хвилину улоговина наповнилася водою, богатир зник, і тільки накидана могила залишилася острівцем серед озера, яка до сьогоднішнього дня збереглася.[2]

Більше легенд про СИНЕВИР

  1. готель, БЕРЛОГА - СИНЕВИР. ЛЕГЕНДИ | ГОТЕЛЬ "БЕРЛОГА - СИНЕВИР" | ЛЕГЕНДА ПРО СИНЕВИРСЬКЕ ОЗЕРО 050-823-73-53 ВІДПОЧИНОК, ЕКСКУ. xn--80abgh4asm.xn--j1aifbkc.xn--j1amh (ua_UA). Процитовано 2017-03-31. 
  2. ЛЕГЕНДИ | ГОТЕЛЬ "БЕРЛОГА - СИНЕВИР" | ЛЕГЕНДА ПРО СИНЕВИРСЬКЕ ОЗЕРО 050-823-73-53 ВІДПОЧИНОК, ЕКСКУ. xn--80abgh4asm.xn--j1aifbkc.xn--j1amh (ru-RU). Процитовано 2017-03-31. 

Галерея[ред.ред. код]

Великі панорами озера[ред.ред. код]

Велика панорама озера
Велика панорама Національного природного парку «Сине вир»


Готелі поблизу озера Синевир[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]