Синельникове I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Синельникове I

Придніпровська залізниця
Дніпровська дирекція
Синельникове

Вокзал станции Синельниково 1 2057416.jpg
Вокзал станції Синельникове I
48°19′16″ пн. ш. 35°31′39″ сх. д. / 48.32111° пн. ш. 35.52750° сх. д. / 48.32111; 35.52750Координати: 48°19′16″ пн. ш. 35°31′39″ сх. д. / 48.32111° пн. ш. 35.52750° сх. д. / 48.32111; 35.52750
Дата відкриття 15 листопада
Рік відкриття 1873 (146 років)
Тип дільнична, вузлова
Колій >15
Платформ 4
пасажирських
Форма платформи пряма
Вулиця Виконкомівська
Відстань до Києва, км 579
Відстань до Дніпра, км 51
Відстань до Запоріжжя, км
75
Відстань до Харкова, км
282
Код станції 453603 ?
Код «Експрес-3» 2210920 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову
Супутні послуги Автобус Таксі Кафе Таксофон
Синельникове I. Карта розташування: Україна
Синельникове I
Синельникове I

Синéльникове I — вузлова дільнична залізнична станція Придніпровської залізниці на перетині ліній Москва — Севастополь та Донбас — Кривбас.

Розташована у місті Синельникове Синельниківського району Дніпропетровської області.

На станції знаходяться локомотивне депо Синельникове (ТЧ-7) та пасажирське вагонне депо Синельникове (ЛВЧД-6).

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Виникла у 1873 році під час прокладання дільниці Лозова — Олександрівськ головного ходу приватної Лозово-Севастопольської залізниці, яка була урочисто відкрита 15 листопада 1873 року[1].

Вокзал станції Синельникове I проектував інженер В. Л. Глазурін.

У 2012 році проведені роботи щодо запровадження швидкісного руху поїздів «Інтерсіті+»[2]. З 26 травня 2013 року «Укрзалізниця» продовжила маршрут потяга сполученням Київ — Дніпро до Запоріжжя[3].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції Синельникове І зупиняються пасажирські поїзди далекого сполучення та приміські електропоїзди у чотирьох напрямках: запорізькому, дніпровському, лозовському та чаплинському.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.04.2019) Page white excel.png(рос.) Архівовано з першоджерела 08.04.2019.
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В 2-х кн. — М. : Транспорт, 1981. (рос.)