Синельников Кирило Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кирило Дмитрович Синельников
Синельников Кирило Дмитрович.jpg
Народився 16 (29) травня 1901(1901-05-29)
Павлоград, Катеринославська губернія
Помер 16 жовтня 1966(1966-10-16) (65 років)
Харків
Місце проживання Харків
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Alma mater Кримський університет
Галузь наукових інтересів Фізика
Заклад Харківський фізико-технічний інститут
Вчене звання Професор
Науковий ступінь Доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Абрам Йоффе
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України

Кири́ло Дми́трович Сине́льников (нар.16 (29) травня 1901(19010529), Павлоград, нині Дніпропетровської області — пом.16 жовтня 1966, Харків) — український фізик-експериментатор. Дійсний член АН УРСР (з 1948). Заслужений діяч науки УРСР (1951).

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився в родині земського лікаря. Початкову освіту отримав вдома, а потім у Павлоградської чоловічій гімназії (1912).

Вступив на фізико-математичний факультет Кримського (Таврійського) університету ім. М. В. Фрунзе (1920) у Сімферополі. Під час навчання працював на кафедрі фізики (лабораторний механік, лаборант, асистент), займався науковими дослідженнями під керівництвом відомого професора-електротехніка С. М. Усатого. Повний курс університету закінчив достроково (1923).

За запрошенням С. М. Усатого працював в Азербайджанському державному університеті (м. Баку) старшим викладачем кафедри фізики. У Бакінському університеті виконав перші наукові роботи з електролізу твердого тіла. На V Всесоюзному з’їзді фізиків виступив з доповіддю і привернув увагу відомого фізика А. Ф. Йоффе, який запросив К. Синельникова до Ленінградського фізико-технічного інститут (ЛФТІ). Там К. Синкельников разом з І. В. Курчатовим вивчав фізику діелектриків, у 1926 році до цієї роботи долучився А. К. Вальтер.

Закінчив Кримський університет у Сімферополі разом з І. В. Курчатовим у 1923, викладав фізику в Баку, працював у лабораторіях Абрама Йоффе у Ленінграді (19241928). З 1928 до 1930 рік стажувався у Великій Британії (Кембридж) у Кавендишській лабораторії Ернеста Резерфорда в Англії. Продовжував займатися фізикою твердого тіла. Створив вакуумний електромотор на 180 000 обертів на хвилину. Кандидат фізико-математичних наук (ступінь присвоєно без захисту). Після закінчення стажування повернувся до Харкова (1930).

З 1930 — керівник відділу фізики атомного ядра у фізико-технічному інституті у Харкові1944 — його директор). Під керівництвом К. Синельникова у Харкові вперше було здійснено розщеплення атома (10.10.1932). Заклав основи розвитку ядерної фізики в СРСР. 

Викладав у Харківському механіко-машинобудівному інституті, який у 1949 році ввійшов до складу Харківського політехнічного інституту, а з 1936 року викладав у Харківському державному університеті. Очолював кафедри електронних та іонних процесів, експериментальної фізики, прискорювачів.

Близько 200 наукових праць та винаходів, що стосуються фізики діелектриків, напівпровідників, фізики і техніки високих напруг, ядерної фізики, фізики та техніки вакууму. Високоталановитий експериментатор і винахідник, досконалий знавець ядерних дослідів та організатор дослідної праці, творець школи фізиків-ядерників.

Нагороджений трьома орденами Леніна.

Президія АН УРСР започаткувала премію ім. К. Д. Синельникова (1975). 

Джерела та література[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.