Синиця плямиста
| Синиця плямиста | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pardaliparus elegans (Lesson, 1831) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Parus elegans Lesson, 1831 Periparus elegans (Lesson, 1831) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Синиця плямиста[2] (Pardaliparus elegans) — вид горобцеподібних птахів родини синицевих (Paridae). Ендемік Філіппін. Раніше цей вид відносили до роду Синиця (Parus) або Мала синиця (Periparus), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження, опублікованого в 2013 році, він був переведений до відновленого роду Pardaliparus[3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 11,5-12 см, вага 12-15 г. У самців верхня частина голови, горло і верхня частина грудей синювато-чорні, блискучі, потилиця чорна, поцяткована жовтими плямками, спина чорна, поцяткована білими плямками. Нижня частина спини жовтувато-сіра, стернові пера чорні з білими краями. Обличчя, нижня частина грудей і живіт чорні. Самиці мають менш яскраве забарвлення, горлу у них жовтувате, під дзьобом чорні "вуса". Очі темно-карі, дзьоб чорний, біля основи сірий, лапи сірі. Представники різних підвидів дещо різняться за забарвленням.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють дев'ять підвидів:[4]
- P. e. edithae McGregor, 1907 — острови Калаян[en] і Каміґуїн-Норте;
- P. e. montigenus Hachisuka, 1930 — північно-західний Лусон;
- P. e. gilliardi (Parkes, 1958) — півострів Батаан на заході Лусону;
- P. e. elegans (Lesson, R, 1831) — схід і південь Лусону, острови Панай, Міндоро і Катандуанес;
- P. e. visayanus Hachisuka, 1930 — острів Себу;
- P. e. albescens McGregor, 1907 — острови Тікао[en], Масбате, Гуймарас і Негрос;
- P. e. mindanensis Mearns, 1905 — острови Мінданао, Самар, Лейте;
- P. e. suluensis Mearns, 1916 — архіпелаг Сулу (за винятком острова Бонгао);
- P. e. bongaoensis (Parkes, 1958) — острів Бонґао[en].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Плямисті синиці поширені на більшості островів Філіппінського архіпелагу, за винятком Палавану і сусідніх островів, де мешкають палаванські синиці. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах. Зустрічаються парами або невеликими зграйками до 8 птахів, на висоті до 2480 м над рівнем моря. Живляться дрібними безхребетними, насінням і плодами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pardaliparus elegans: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 20 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Johansson, U.S.; Ekman, J.; Bowie, R.C.K.; Halvarsson, P.; Ohlson, J.I.; Price, T.D.; Ericson, P.G.P. (2013). A complete multilocus species phylogeny of the tits and chickadees (Aves: Paridae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 69 (3): 852—860. doi:10.1016/j.ympev.2013.06.019. PMID 23831453.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 20 липня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Kennedy, R.S., Gonzales P.C., Dickinson E.C., Miranda, Jr, H.C., Fisher T.H.: A Guide to the Birds of the Philippines. Oxford: Oxford University Press, 2000. ISBN 9780198546689.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |