Синкретизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Синкрети́зм (грец. συνκρητισμός — з'єднання, лат. syncretismus — поєднання) — поєднання або злиття, комплексне проявлення чи використання самодостатніх чи навіть несумісних і непорівнюваних явищ, образів мислення та поглядів. Синкретизм — різновид еклектизму.

Розрізняють синкретизм релігійний, культурний, синкретизм у мовознавстві, мистецтві, філософії та ін.

Приклад синкетизму в культурі вперше масштабно відбувся в господарюванні аріїв, як етап цивілізаційного розвитку. Від кочового тваринництва та збирачів арії в Понтійській долині, до затоплення солоними водами світового океану (Чорне море) формують синкретизм осілого господарювання в ареалі Північного Причорномор'ї: збирачів-землеробів та свійського тваринництва. З адаптацією особливостей відбувалося використання недоліків у переваги - синергізм явищ. Гній стає добривом на поля, сіно та солома використовується як корм жвачним, тощо. Саме синкретизм осілого господарювання збагатив харчування забезпечивши якість харчування і проживання в містах по 20-50 тисячних містах створили умови соціалізації людини, колективне сезонне навчання молоді в школах. Харчування молоком та молочними продуктами покривали йододефіцит та авітаміноз раннього дитинства, що позитивно вплинуло на розумовий розвиток народів синкретичної культури господарювання. Гарантовані наслідки спільного господарювання давали більшу живучість та поширення культури, що аборигенними культурами індії, Ірану, та інших країн сприймалося як дарунки богів: сортові зернові, священна корова, кінь (кентаври). Навіть для греків культура борисфенітів є країною богів та людських дітей богів. Саме синкретизм господарювання поширив арійську, індоєвропейську цивілізацію в Евразії.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]