Синовіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Синовіт (інколи, синовіїт) — це медичний термін для позначення запалення синовіальної оболонки(synovial membrane). Ця мембрана вистилає суглоби, які мають порожнини, відомі як синовіальні суглоби. Стан, як правило, болючий, особливо коли суглоб рухається. Суглоб зазвичай набрякає через скупчення синовіальної рідини.

Синовіт може виникнути в поєднанні з артритом, а також вовчаком[1], подагрою та іншими станами[2]. Частіше зустрічається при ревматоїдному артриті, ніж при інших формах артриту, і таким чином, може бути діагностичним фактором, хоча він також присутній у суглобах, уражених остеоартритом.[3][4] При ревматоїдному артриті фібробластоподібні синовіоцити[en], вузькоспеціалізовані мезенхімальні клітини, що знаходяться в синовіальній оболонці, відіграють активну і помітну роль у синовиті.[5] Тривале виникнення синовіту може призвести до дегенерації суглоба.

Ознаки та симптоми[ред. | ред. код]

Синовіт спричиняє надмірну чутливість або біль у суглобах, набряк і тверді ущільнення, які називаються вузликами. При поєднанні з ревматоїдним артритом набряк є кращим показником, ніж надмірна чутливість.[6]

Діагнозування[ред. | ред. код]

Ревматолог має на меті діагностувати причину болю у пацієнта, спочатку визначивши, чи знаходиться вона всередині самого суглоба, тобто справжній синовіт, чи це насправді викликане запаленням сухожиль, яке називається тендонітом. Для встановлення точного діагнозу часто потрібна візуалізація, така як МРТ або УЗД опорно-рухового апарату.

Лікування[ред. | ред. код]

Симптоми синовіту можна лікувати за допомогою протизапальних препаратів, таких як НПЗП. Ін'єкція стероїдів може бути зроблена безпосередньо в уражений суглоб. Специфічне лікування залежить від основної причини синовіту.

Див. також[ред. | ред. код]

  • Теносиновіт
  • Транзиторний синовіт
  • Колінний випіт (вода у коліні)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Муквіч, О. М., Омельченко, Л. І., Бельська, О. А., Дудка, І. В., Людвік, Т. А., & Мацкевич, А. М. (2020). Складні питання ранньої діагностики системного червоного вовчака у дітей (Ukrainian). Zdorov’ye Rebenka, 15(2), 112–119.
  2. ↑ Kvasniuk, D., Vasiuk, S., & Ushenko, O. (2012). Диференційна діагностика реактивного та септичного артритів за допомогою методу фазометрії синовіальної рідини людини. ORTHOPAEDICS, TRAUMATOLOGY and PROSTHETICS; № 4 (2012); 69-72.
  3. ↑ Sutton S, Clutterbuck A, Harris P, Gent T, Freeman S, Foster N, Barrett-Jolley R, Mobasheri A (2009). The contribution of the synovium, synovial derived inflammatory cytokines and neuropeptides to the pathogenesis of osteoarthritis. The Veterinary Journal 179 (1): 10–24. PMID 17911037. doi:10.1016/j.tvjl.2007.08.013. 
  4. ↑ Scanzello, C. R.; Goldring, S. R. (2012). The role of synovitis in osteoarthritis pathogenesis. Bone 51 (2): 249–57. PMC 3372675. PMID 22387238. doi:10.1016/j.bone.2012.02.012. 
  5. ↑ Nygaard, Gyrid; Firestein, Gary S. (2020). Restoring synovial homeostasis in rheumatoid arthritis by targeting fibroblast-like synoviocytes. Nature Reviews Rheumatology 16 (6): 316–333. PMC 7987137. PMID 32393826. doi:10.1038/s41584-020-0413-5. 
  6. ↑ Synovitis detection in RA and PsA. Medscape, accessed July 28, 2008 (потрібна безкоштовна реєстрація) [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Основи діагностики та лікування захворювань суглобів: навч. посібник для лікарів. — К.: Видавничий дім Медкнига, 2020. — 272 с. Ел.джерело [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.] ISBN 978-966-1597-78-4 (С.10-12, 13,15-17, 23-24,30,44-45,47,50,93,114,125,155,157-158,160,161,189,194,195,233,246,264). Доступ 13 лютого 2022.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Класифікація
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Синовіт&oldid=37259106