Синявський Андрій Донатович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Синявський Андрій Донатович
Andrei Sinyavsky (1975).jpg
Народився 8 жовтня 1925(1925-10-08)[1][2][3]
Москва, Московська губернія, Російська РФСР, СРСР[1]
Помер 25 лютого 1997(1997-02-25)[1][2][3] (71 рік)
Париж, Іль-де-Франс, Франція
Громадянство (підданство) Flag of Russia.svg Росія
Псевдонім Abram Tertz
Діяльність письменник, літературний критик і письменник-фантаст[d]
Alma mater Московський державний університет імені Ломоносова
Діти Iegor Gran[d]
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Андрій Донатович Синявський (літературний псевдонім: Абрам Терц; 8 жовтня 1925, Москва, РРФСР — 25 лютого 1997, Париж, Франція) — російський літературознавець, письменник, літературний критик.

Початок літературної діяльності[ред.ред. код]

Народився в сім'ї дворянина і лівого есера Доната Євгеновича Синявського.

З початком Радянсько-німецької війни сім'я евакуювалася в Сизрань, де в 1943 р. Андрій закінчив школу і того ж року був призваний до армії. Служив радіотехніком на аеродромі.

У 1945 р. вступив на заочне відділення філологічного факультету МГУ, після демобілізації в 1946 р. перейшов на денне. Брав участь у спецсемінарі, присвяченому творчості Маяковського. Закінчив університет в 1949 р.

Працював в російському Інституті світової літератури, викладав в МГУ на факультеті журналістики і в Школі-студії МХАТ.

Був одним з провідних літературних критиків журналу «Новий світ», головним редактором якого був Олександр Твардовський. На початку 1960-х років журнал вважався найбільш ліберальним в СРСР.

Творчість[ред.ред. код]

Автор літературознавчих праць про творчість М. Горького, Б. Пастернака, І. Бабеля, А. Ахматової. З 1955 почав писати прозові твори.

У зв'язку з цензурою в СРСР, його твори не могли бути надруковані, і Синявський до своєї еміграції видавав їх на Заході під псевдонімом Абрам Терц. Були надруковані оповідання «Суд іде» і повість «Любимов», що увійшли до збірки прози «Фантастичний світ Абрама Терца»​​, а також стаття «Що таке соціалістичний реалізм?», в якій їдко висміювалась радянська література.

Арешт і еміграція[ред.ред. код]

Восени 1965 був заарештований разом з Ю. Даніелем за звинуваченням в антирадянській пропаганді та агітації. У лютому 1966 засуджений Верховним Судом на сім років колонії. У суді («Процес Синявського і Даніеля») ні Синявський, ні Даніель не визнали себе винними.

8 червня 1971 був звільнений достроково. В 1973 поїхав на запрошення Сорбонни на роботу до Франції.

З 1973 року — професор російської літератури в Сорбонні.

В еміграції Андрій Синявський написав: «Опале листя В. В. Розанова», автобіографічний роман «На добраніч», «Іван-дурень».

Видавав спільно з дружиною Марією Василівною Розанової з 1978 року журнал «Синтаксис».

Похований у Фонтене-о-Роз під Парижем.

Посилання[ред.ред. код]

d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578
  • а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q20666306d:Track:Q54837
d:Track:Q29861311