Очікує на перевірку

Синянський Олег Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Синянський Олег Григорович
1-й Голова Служби зовнішньої розвідки України
14 жовтня 2004 р. — 28 лютого 2005 р.
ПрезидентЛеонід Кучма
Попередникне було
НаступникМикола Маломуж
ПрезидентВіктор Ющенко

Народився11 липня 1970(1970-07-11) (54 роки)
Харків
Відомий якдипломат, розвідник
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Нагрудний знак СБУ «Хрест доблесті»

Синянський Олег Григорович — Генерал-майор, перший Голова Служби зовнішньої розвідки України. Член Антикризового центру (листопад 2004 — червень 2005); член Ради національної безпеки і оборони України (листопад 2004 — лютий 2005).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 11 липня 1970 року в Харкові.

Нагороджений орденами іноземних держав.

Дипломатичний ранг — радник 1-го класу (2001), Надзвичайний і Повноважний Посланник 2-го класу (12.2002)[3].

Шпигунський скандал

[ред. | ред. код]

У лютому 2004-го Олег Синянський опинився в центрі шпигунського скандалу. Генерал СБУ Валерій Кравченко, заявив, що саме начальник Головуправління розвідки Олег Синянський і голова СБУ Ігор Смешко віддавали йому незаконні накази стежити за кордоном за депутатами Верховної Ради України з числа опозиції, а також за міністрами уряду[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 14 жовтня 2004 року № 1241/2004 «Про призначення О. Синянського Головою Служби зовнішньої розвідки України»
  2. Указ Президента України від 28 лютого 2005 року № 386/2005 «Про звільнення О. Синянського з посади Голови Служби зовнішньої розвідки України»
  3. Указ Президента України від 23 грудня 2002 року № 1198/2002 «Про присвоєння О.Синянському дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу»
  4. Доля резидента Олега Синянського // [[Коментарі]], 18.10.2004. Архів оригіналу за 22.02.2014. Процитовано 12.02.2014.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]