Сирватинці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сирватинці
Syrvatynci gerb.png Syrvatynci prapor.png
Герб Прапор
Церква Сирватинці.JPG
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Городоцький район
Громада Городоцька міська громада
Код КОАТУУ 6821287502
Основні дані
Засноване 1494
Населення 608
Площа 1,696 км²
Густота населення 358,49 осіб/км²
Поштовий індекс 32065
Телефонний код +380 3851
Географічні дані
Географічні координати 49°04′34″ пн. ш. 26°30′37″ сх. д. / 49.07611° пн. ш. 26.51028° сх. д. / 49.07611; 26.51028Координати: 49°04′34″ пн. ш. 26°30′37″ сх. д. / 49.07611° пн. ш. 26.51028° сх. д. / 49.07611; 26.51028
Середня висота
над рівнем моря
300 м
Водойми річки: Яромирка, Безіменна
Місцева влада
Адреса ради 32064, Хмельницька обл., Городоцький р-н, с.Скіпче , тел. 3-21-81
Карта
Сирватинці. Карта розташування: Україна
Сирватинці
Сирватинці
Сирватинці. Карта розташування: Хмельницька область
Сирватинці
Сирватинці
Мапа

CMNS: Сирватинці у Вікісховищі

Сирвати́нці — село в Україні, в Городоцькій міській територіальній громаді Городоцького району Хмельницької області.

Розташування[ред. | ред. код]

За 19 км від районного центру м. Городок, що на Хмельниччині на похилих берегах річки Яромирка живописно розташувалося село Сирватинці. Через присілок села тече річка Безіменна, яка впадає у річку Яромирку.

Герб та прапор[ред. | ред. код]

Затверджені 3 листопада 2017 р. рiшенням № 2-16/2017 сесії сільської ради. Автор — П. Б. Войталюк.

Щит поділений срібною балкою. У першій лазуровій частині золоте сонце з шістнадцятьма променями. В другій червоній частині срібна укорочена обабіч хвиляста балка, протягнута з країв через два золотих ткацьких човники. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «СИРВАТИНЦІ».

Сонце — символ Поділля; балка — символ річки Яромирки, укорочена хвиляста балка з ткацькими човниками — символ ткацьких промислів, що здавна існували на території села.

Історія[ред. | ред. код]

Родовий герб Гербуртів
Родовий герб Задора
Родовий герб Калинова
Герб Тадеуша Грабянки

Село Сирватинці розкинулось на берегах невеликої річки Яромирки, причому, на місці одного із стародавніх поселень. Свідченням цьому є речі, які вдається час від часу знаходити: кам'яні сокири, ножі, молотки. Ними, безперечно, користувалися поселенці у сиву давнину.

Серед тих, хто вперше поселився на території сучасних Сирватинець, були ткачі серветок — скатертин з бахромою. Треба гадати, що від цього й пішла назва села, адже в багатьох історичних документах назва села пишеться саме як «Серватинці»(Serwatynce) .

Першу письмову згадку про село можна знайти в у «Реєстрі димів Подільського воєводства» за 1493 рік.

В другій половині XVI ст. село належало Гербуртам.

Від Гербуртів Сирватинці перейшли до Лянцкоронських, потім Калиновським, Стадницьким і Грабянкам(все по жіночй лінії).

В 1893 році село купив генерал-майор Тимченко-Островерхов.

Згідно перепису 1926-го року в Сирватинцях, які були центром сільської ради в 282-х господарствах проживало 1158 осіб (544 чоловіків та 614 жінок). Існувало 3 господарства не селянського типу, в них було 17осіб. На Вербичні тоді жило 183 особи в 46 господарствах (93 чоловіків та 90 жінок).

Село можна знайти на багатьох мапах різних часів та країн. Найдавнішою є голанська мапа Поділля орієнтовно 1660 року (Szewaczinczy).

Землі Українські, Поділля, 1660рік

Також назву села можна зустріти на мапах: австро-угорських кінця ХІХст.[недоступне посилання з липня 2019], німецьких часів І-ї світової війни[недоступне посилання з липня 2019]), російських кінця ХІХст., та американських військових мапах[недоступне посилання з липня 2019] часів ІІ-ї світової війни.

Адміністративно-територіальна приналежність[ред. | ред. код]

1493—1793 рр. — у складі Подільського воєводства Польського Королівства (14341569) та Речі Посполитої (15691793).

1672—1699 рр. — у складі Османської імперії Подільського еялету Кам'янецького санджаку.

1793—1917 рр. — у складі Російської імперії.

З 1.05.1795 р. у Подільському намісництві.

З 12.12.1796 р. у Подільській губернії, Кам'янецький повіт, Купинська волость.

22.01.1918—1920 рр. — на території Української Народної республіки та Української Держави.

1920-30.12.1922 рр. — в УСРР.

30.12.1922-24.08.1991 рр. — в складі УРСР СРСР.

07.03.1923 р. — Купинський район Кам'янецької округи Подільської губернії.

01.08.1925 р. — Купинський район Кам'янецької округи.

13.06.1930 р. — Купинський район Проскурівської округи.

02.09.1930 р. — Купинський район УСРР.

03.02.1931 р. — Смотрицький район УСРР.

27.02.1932 р. — Смотрицький район Вінницької області.

04.05.1935 р. — Смотрицький район Кам'янецького прикордонного округу Вінницької області.

22.09.1937 р. — Смотрицький район Кам'янець-Подільської (з 4.02.1954 р. Хмельницької) області.

01.09.1941 — 10.11.1944 рр. — Смотрицька управа, Кам'янець-Подільський ґебітскомісаріат, генеральна округа «Волинь-Поділля», Райхскомісаріат Україна.

04.01.1965 р. — Городоцький район Хмельницької області.

24.08.1991 р. — Україна, Хмельницька область, Городоцький район.

Сьогодення[ред. | ред. код]

Село Сирватинці відноситься до Скіпченської сільської ради.

В селі рахується 217 дворів і 573 жителі.

На території села Сирватинці є дитячий садок «Сонечко», сільський Будинок культури, сільська бібліотека, п'ять торгових точок, православна Покровська церква, збудована в 1878 році.

Персоналії[ред. | ред. код]

В селі народилися:

Петров Микола Борисович (* 25 грудня 1952 — † 2 жовтня 2008) — український історик, археолог, краєзнавець, дослідник історії Кам'янця-Подільського. Відмінник освіти України.

Брилінський Дмитро Михайлович (* 10 вересня 1916 — † 5 березня 1998) — український педагог, краєзнавець.

Посилання[ред. | ред. код]