Сирота Лео

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сирота Лео
Leo Sirota.JPG
Народився 4 травня 1885(1885-05-04)[1][2]
Кам'янець-Подільськ, Російська імперія
Помер 25 лютого 1965(1965-02-25)[3] (79 років) або 24 лютого 1965(1965-02-24)[4] (79 років)
США
Країна Flag of the United States.svg США
Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українські євреї
Місце проживання
Діяльність піаніст
Alma mater Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Вчителі Ферруччо Бузоні[5]
Діти Беата Гордон
Лео Сирота грає Шопена

Ле́о Сирота́ (* 4 травня 1885, Кам'янець-Подільський — † 25 лютого 1965, США) — єврейський піаніст-віртуоз.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Коли Сироті було 11 років, він уже давав уроки старшим за себе учням і їздив у концертні турне. У Києві навчався у Григорія Ходоровського.

Вчителем Сироти був також Ферруччо Бузоні, який посприяв дебюту піаніста у Відні, де вони разом виконали Сонату D-dur, написану Моцартом для двох фортепіано.

У Берліні Сирота почав концертну поїздку країнами Європи з оркестром Сергія Кусевицького. Пізніше вчителем молодого музиканта став Олександр Глазунов.

У репертуарі Лео Сироти всі твори Моцарта, всі сонати Бетховена, більша частина творів Ліста, Шумана, музика Прокоф'єва, Стравінського, Бузоні, Шенберга та сучасників піаніста.

У 1921—1924 роках Лео Сирота вів майстер-класи в Львівській консерваторії імені Кароля Шимановського [6].

Лео Сирота з дружиною Августиною, донькою Беатою та японським композитором Косаку Ямада, 1928 рік

25 жовтня 1923 року у Відні в Лео Сироти народилася донька Беата (у заміжжі — Беата Гордон).

Під час гастролей у Москві Лео Сирота отримав запрошення від уряду Маньчжурії. На його виступі в Харбіні був провідний японський композитор того часу Косаку Ямада. Він одразу ж запросив піаніста виступити в Токіо. Так 1928 року Лео Сирота уперше потрапив до Японії. Розповідає донька піаніста Беата Гордон:

«Коли батько повернувся після цих гастролей, моя мама у Відні була дуже сердита, оскільки його не було цілий рік. Вона сказала: «Якщо ти знову куди-небудь поїдеш, ти повинен узяти із собою усю сім’ю». Так і сталося наступного року, коли його запросили не тільки на гастролі в Японію, але й викладати в Імператорській Академії упродовж шести місяців».

1929 року Лео Сирота із сім'єю оселився в Японії, де очолив фортепіанний відділ Токійської королівської академії Уено. Замість запланованих шести місяців піаніст прожив в Японії 17 років.

Від 1931 року Лео Сирота став викладати гру на роялі в Токійській консерваторії [7].

Протягом Другої світової війни, коли дочка Беата навчалася в США, разом із дружиною Августиною жив у гірському селі під домашнім арештом.

1946 року подружжя переїхало до США. Сирота влаштовався на роботу в Інституті музики в Сент-Луїсі.

Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]

25 травня 2008 року в рамцях відкриття VII Київського міжнародного фестивалю документальних фільмів «Кінолітопис» відбулася світова прем'єра фільму «Родина Лео Сироти і ХХ століття», який створили японські кінематографісти (режисер Фудзівара Томіто) [8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SNAC — 2010.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. http://www.famousbirthdays.com/people/leo-sirota.html
  4. Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  5. https://web.archive.org/web/20201013130106/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/busoni-and-his-disciples/busoni-school
  6. Тетяна Куржева. Польські піаністи у Львові та їх внесок у розвиток фортепіанного виконавства та педагогіки
  7. Накамура Йосікадзу. Ознайомлення в Японії з російською та радянською культурою Архівовано 27 січень 2007 у Wayback Machine.(рос.)
  8. Кінолітопис-2008

Література[ред. | ред. код]