Сироїд Оксана Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оксана Іванівна Сироїд
Оксана Іванівна Сироїд
10-й Заступник Голови Верховної Ради України
4 грудня 2014 — 29 серпня 2019
Президент Петро Порошенко
Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк
Володимир Гройсман
Попередник Руслан Кошулинський
Наступник Олена Кондратюк
Народилася 2 травня 1976(1976-05-02) (45 років)
Львівська область, Сокальський район, Городище
Відома як політична діячка, адвокатка
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Освіта Національний університет «Києво-Могилянська академія», Ottawa Universityd, КНУ імені Тараса Шевченка і Оттавський університет
Політична партія Самопоміч
Батько Іван Максимович Сироїд (1945—2003)
Мати Катерина Василівна Сироїд (1954 р.н)
Професія юрист
народний депутат України
Оксана Іванівна Сироїд на сайті Верховної Ради
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Об'єднання «Самопоміч» 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Оксана Іванівна Сироїд (нар. 2 травня 1976(19760502), с. Городище, Сокальський район, Львівщина) — український політик, народний депутат VIII скликання (партія Самопоміч), Заступник Голови ВРУ, перша жінка на цій посаді. У минулому — директор Української правничої фундації, експертка «Реанімаційного пакету реформ».

Освіта[ред. | ред. код]

1983—1993 — навчалась в Червоноградській школі I—III ст. № 7, закінчила з золотою медаллю.

1993—1997 — навчалась в Києво-Могилянській академії, (бакалавр політології).

1998-2000 — навчалася в Центрі правничих студій КНУ ім. Шевченка (магістр права).

Вересень 2002 — листопад 2003 — навчалася в Оттавському університеті в Канаді (магістр права).

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

З липня 1994 року до лютого 1996 року була помічником голови Української республіканської партії.

У березні — грудні 1996 року — помічник-консультант народного депутата України Ігоря Юхновського.

З січня 1997 року до лютого 1998 року — провідний спеціаліст апарату Міжвідомчої аналітично-консультативної ради з питань розвитку продуктивних сил і виробничих відносин при Кабінеті Міністрів України.

З червня 1998 року до вересня 1999 року — експерт з питань соціальної реформи Проєкту Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй «Підтримка економічних, соціальних та адміністративної реформи в Україні» при Секретаріаті Міжвідомчої ради з впровадження Програми економічних реформ в Україні.

З листопада 1999 року до вересня 2000 року — координатор компоненту «Впровадження результатів функціонального обстеження в Міністерстві праці та соціальної політики в Україні» проєкту Міністерства міжнародного розвитку Великої Британії «Підтримка структурних реформ в Україні».

З жовтня 2000 року до липня 2001 року — радник з юридичних питань проєкту Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй «Підтримка економічних, соціальних та адміністративної реформи в Україні».

З серпня 2001 року до травня 2002 року — керівник апарату та секретар Міжвідомчої аналітично-консультативної ради з питань розвитку продуктивних сил і виробничих відносин при Кабінеті Міністрів України.

З листопада 2002 року до квітня 2003 року — міжнародний інтерн юридичної фірми «Gowling Lafleur Henderson LLP[en]» в Оттаві, Канада.

З вересня 2003 року — приватний підприємець.

З червня 2004 року до серпня 2012 року — національний менеджер проєктів Координатора проєктів в Україні Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Опікувалася проєктами у ділянці адміністративного права, адміністративної юстиції, юридичної освіти та освіти з прав людини.

З вересня 2012 року — директор Всеукраїнського благодійного фонду «Українська правнича фундація».

Народний депутат України VIII скликання. Заступник Голови ВРУ.[1]

  • Співголова міжпарламентської комісії зі співробітництва ВРУ та Національних Зборів Білорусі.
  • Співголова Парламентської асамблеї України і Польщі.
  • Заступник Голови Виконавчого комітету Національної парламентської групи в Міжпарламентському Союзі.
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з США, Британією, Таїландом.

19 жовтня 2019-го обрана керівником партії Самопоміч, замінивши на посаді Андрія Садового[2].

Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]

  • Член Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права при Президентові України.
  • Співавтор низки законопроєктів, які отримали позитивні висновки Комісії Ради Європи «За демократію через право» (Венеційської комісії), зокрема проєкту закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (окремі положення останнього, щоправда, були розкритиковані професійною спільнотою[3][4][5]).
  • Член експертної групи Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з підготовки проєкту закону про розвиток і застосування мов в Україні.
  • Засновниця благодійної організації «Кирило-Мефодіївська фундація».
  • Експерт Реанімаційного пакету реформ у ділянці реформи судової влади, конституційної та адміністративної реформ.

Четвертий номер у списку партії «Самопоміч» на виборах до ВРУ 2014.[6]

Кандидат у народні депутати від «Самопомочі» на парламентських виборах 2019 року, № 5 у списку[7].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]