Система Вейда-Джайлза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Система Вейда-Джайлза
  Китайською мовою Китайська мова
Написання Путунхуа (мандаринське)
Традиційне: 威妥瑪拼音
Новітнє: 威妥玛拼音
Транслітерація
Піньїнь: Wēi Tuǒmǎ Pīnyīn
Транскрипція: Вей Твома Піньїнь
Картка:Китайською мовою

Система Вейда-Джайлза (англ. Wade–Giles) це система латинізації Мандаринської мови. Вона розвинулася на основі системи, створеної Томасом Френсісом Вейдом[en] у середині 19 століття, і отримала завершену форму в Китайсько-англійському словнику Герберта А. Джайлза[en] 1892 року.

Системи латинізації, які використовувалися до кінця 19-го століття, базувалися на Нанкінському говорі, але Вейд-Джайлз базувався на Пекінському говорі та був системою транскрипції, знайомою в англомовному світі протягом більшої частини 20-го століття. Обидва ці типи транскрипції використовувалися в поштових латинізаціях (латинізовані назви місць, стандартизовані для поштового використання). У материковому Китаї система Вейда-Джайлза була здебільшого замінена системою латинізації Ханью Піньїнь, яка була офіційно прийнята в 1958 році, за винятком латинізованих форм деяких із найуживаніших назв місць і осіб, а також інших власних іменників. Латинізовані назви для більшості місцевостей, осіб та інших власних іменників на Тайвані базуються на системі Вейда-Джайлза, наприклад Гаосюн, Острови Мацзу та Цзян Цзін-ґо.

Історія[ред. | ред. код]

Система Вейда-Джайлза була розроблена Томасом Френсісом Вейдом[en], китайським знавцем і британським послом у Китаї, який був першим професором китайської мови в Кембриджському університеті. Вейд опублікував у 1867 році перший підручник Пекінського говору мандаринської мови англійською мовою "Yü-yen Tzŭ-erh Chi" (кит.: 语言自迩集; кит. традиц.: 語言自邇集), який став основою для латинкової системи, пізніше відомої як система Вейда-Джайлза. Система, призначена для транскрипції китайських термінів для китайських спеціалістів, була додатково вдосконалена в 1892 році Гербертом Алленом Джайлзом[en], британським дипломатом у Китаї та його сином Ліонелєм Джайлзом[en], куратором Британського музею.

Тайвань десятиліттями використовував систему Вейда-Джайлза як стандарт, існуючи разом із кількома офіційними латинізаціями поспіль, а саме, Gwoyeu Romatzyh[en], Mandarin Phonetic Symbols II[en] і Tongyong Pinyin[en] (Тоньон Піньїнь). Партія Ґоміньдан раніше пропагувала Піньїнь після успішної кандидатури Ма Їнцзю в президенти в 2008 році та в ряді міст, де ґоміньданівці обирали мерів. Однак нинішня адміністрація Цай Інвеню і Демократична прогресивна партія разом з більшістю людей на Тайвані, як корінних, так і за кордоном, використовують правопис і транскрибують свої юридичні імена в системі Вейда-Джайлза, а також в інших вищезгаданих системах.

Ініціалі та фіналі[ред. | ред. код]

У наведених нижче таблицях показана латинізація кожного китайського звуку системою Вейда-Джайлза (жирним шрифтом), разом із відповідним фонетичним символом МФА (у квадратних дужках) та відповідним переданням у Чжуїнь, Піньїнь (під ними) та в системі Кірносової-Цісар (в дужках), для зручності.

Ініціалі[ред. | ред. код]

Губні Зубні/Ясенні Ретрофлексні Ясенно-твердопіднебінні Середньоязикові
Носові M(М) [m]
ㄇ M
N(Н) [n]
ㄋ N
Прорівні Непридихові P(Б) [p]
ㄅ B
T(Д) [t]
ㄉ D
K(Ґ) [k]
ㄍ G
Придихові (П) [pʰ]
ㄆ P
(Т) [tʰ]
ㄊ T
(К) [kʰ]
ㄎ K
Африкати Непридихові Ts(Дз) [ts]
ㄗ Z
Ch(Дж) [ʈʂ]
ㄓ Zh
Ch(Дзь) [tɕ]
ㄐ J
Придихові Tsʻ(Ц) [tsʰ]
ㄘ C
Chʻ(Ч) [ʈʂʰ]
ㄔ Ch
Chʻ(Ць) [tɕʰ]
ㄑ Q
Фрикативні F(Ф) [f]
ㄈ F
S(С) [s]
ㄙ S
Sh(Ш) [ʂ]
ㄕ Sh
Hs(Сь) [ɕ]
ㄒ X
H(Х) [x]
ㄏ H
Плавні L(Л) [l]
ㄌ L
J(Ж) ~ʐ]
ㄖ R

Фіналі[ред. | ред. код]

Фіналь
Голосні /n/ /ŋ/
Голосні A(а)[a]
ㄚ A
Ê/O(е)[ɤ][1]
ㄜ E
I(і)[i]
ㄧ I
U(у)[u]
ㄨ U
Ü(ю)[y]
ㄩ Ü
O/Uo(O)
[wo][2]
ㄛ o/uo
An(Ань)
[an]
ㄢ an
Ên(Ень)
[ən]
ㄣ en
In(Інь)
[in]
ㄧㄣ in
Un(Вень)
[wən]
ㄨㄣ un
Ün(Юнь)
[yn]
ㄩㄣ ün
Ang(Ан)
[aŋ]
ㄤ ang
Êêng(Ен)[əŋ]
ㄥ eng
Ing(Ін)
[iŋ]
ㄧㄥ ing
Ung(Он/Ун)
[ʊŋ]
ㄨㄥ ong
Дифтонґи Ai(ай)[ai]
ㄞ Ai
Ei(ей)[ei]
ㄟ Ei
Ih[3]/Ŭ[4]
[ɨ]
-I
Ui/Uei(вей)[wei][5]
ㄨㄟ Ui
Üeh(Юе)[ɥe][6]
ㄩㄝ üe
Ou(Оу)
[ou]
ㄡ ou
Uan(Вань)
[wan]
ㄨㄢ uan
Uang(Ван)
[waŋ]
ㄨㄤ uang
Ia(Я)[ja]
ㄧㄚ ia
Ieh(Є)[je]
ㄧㄝ ie
Iu(ьоу)
[jou]
ㄧㄡ iu
Ua(Ва)
[wa]
ㄨㄚ ua
Ao(Ао)
[au]
ㄠ ao
Ien(Янь)
[jɛn]
ㄧㄢ ian
Iang(Ян)
[jaŋ]
ㄧㄤ iang
Iung(ьон)
[jʊŋ]
ㄩㄥ iong
Трифтонґи Uai(Вай)
[wai]
ㄨㄞ uai
Iao(Яо)
[jau]
ㄧㄠ iao
Êrh(Ер)[aɚ̯]
ㄦ er

Склади, що починаються з медіалі[ред. | ред. код]

Фіналь
Голосні /n/ /ŋ/
/j/ Голосні Ya(Я)
[ja]
ㄧㄚ ya
Yeh(Є)
[je]
ㄧㄝ ye
I/Yi(Ї)
[i]
ㄧ yi
Yen(Янь)
[jɛn]
ㄧㄢ yan
Yin(Їнь)
[in]
ㄧㄣ yin
Yang(Ян)
[jaŋ]
ㄧㄤ yang
Ying(Їн)
[iŋ]
ㄧㄥ ying
Дифтонґи Yai(Яй)
[jai]
ㄧㄞ yai
Yao(Яо)
[jau]
ㄧㄠ yao
Yu(Йоу)
[jou]
ㄧㄡ you
Yung(Йон)
[jʊŋ]
ㄩㄥ yong
/w/ Голосні Wa(Ва)
[wa]
ㄨㄚ wa
Wo(Во)
[wo]
ㄨㄛ wo
Wu(Ву)
[u]
ㄨ wu
Wan(Вань)
[wan]
ㄨㄢ wan
Wên(Вень)
[wən]
ㄨㄣ wen
Wang(Ван)
[waŋ]
ㄨㄤ wang
Wêng(Вен)
[wəŋ]
ㄨㄥ weng
Дифтонґи Wai(Вай)
[wai]
ㄨㄞ wai
Wei(Вей)
[wei]
ㄨㄟ wei
/ɥ/ (Ю)
[y]
ㄩ yu
Yüeh(Юе)
[ɥe]
ㄩㄝ yue
Yün(Юнь)
[yn]
ㄩㄣ yun
Yüan(Юань)
[ɥɛn]
ㄩㄢ yuan

Особливості системи[ред. | ред. код]

Приголосні та ініціалі[ред. | ред. код]

Особливістю системи Вейда-Джайлза є передавання придихів за допомогою символу, що нагадує апостроф. Томас Вейд та інші використовували ʽ(U+02BD) або ʻ(U+02BB), запозичену з політонічної орфографії давньогрецької мови. Дехто міг використовувати простий апостроф '(U+0027). Зворотна галочка та візуально подібні символи інколи можна побачити в різних електронних документах, які використовують цю систему.

Приклади використання: p-pʻ, t-tʻ, k-kʻ, ch-chʻ. Використання цього символа зберігає b, d, g, j для латинізації китайських говірок, що містять дзвінкі приголосні, наприклад, Шанхайський говір[en] або Південномінська мова. Також, іноді, придих може позначатись, подібно до МФА, літерою h у верхньому індексі (h).

Люди, які погано знаються на системі Вейда-Джайлза, доволі часто ігнорують ці апострофи (або інші з вишеперечислених символів), не знаючи, що вони передають важливу інформацію. Піньїнь, в свою чергу, вирішує цю проблему, використовуючи символи, які зазвичай використовують для позначення дзвінких звуків (яких нема у Мандарині) b-p, d-t, g-k, j-q, zh-ch.

Частково через поширене пропускання апострофів, чотири звуки, представлені в Піньїні як j, q, zh, ch, часто перетворюються на ch, зокрема у багатьох власних назвах. Однак, якщо апострофи збережені, система виявляє симетрію, яка не залишає накладання:

  • Неретрофлексні ch (Піньїнь j) та chʻ (Піньїнь q) завжди стоять перед ü або i.
  • Ретрофлексні ch (Піньїнь zh) та chʻ (Піньїнь ch) завжди стоять перед ih, a, ê, e, o, u.

Голосні та фіналі[ред. | ред. код]

Складові приголосні[ред. | ред. код]

Система Вейда-Джайлза передає два типи складових голосних[en]:

та -ih записуються у Піньїні як .

МФА [ʈ͡ʂɻ̩] [ʈ͡ʂʰɻ̩] [ʂɻ̩] [ɻɻ̩] [t͡sɹ̩] [t͡sʰɹ̩] [sɹ̩]
Єльська система Jr Chr Shr R Dz Tsz Sz
MPS II[en] Jr Chr Shr R Tz Tsz Sz
Вейд-Джайлз chih Chʻih Shih Jih Tzŭ Tzʻŭ
Піньїнь Zhi Chi Shi Ri Zi Ci Si
Gwoyeu Romatzyh[en] Jy Chy Shy Ry Tzy Tsy Sy
Вейд-Джайлз(спрощ) Chy Chhy Shy Ry Tsy Tshy Sy
Чжуїнь

Голосна О[ред. | ред. код]

Кінцеве o в системі Вейда-Джайлза має дві вимови в сучасному Пекінському говорі: [wo] та [ɤ].

[ɤ] пишеться як о, коли вона є окремою фіналью (ko, kʻo, ho), пишеться як ê, коли вона у складі фіналей [ɤn] та [ɤŋ], або утворює окремий склад (ê, ên, êng). (Піньїнь: ge, ke, he та е, en, eng)

[wo] пишеться як o, окрім складу wo: wo, cho, to, lo. (Піньїнь: wo, zhuo, duo, luo)

МФА [pwo] [pʰwo] [mwo] [fwo] [two] [tʰwo] [nwo] [lwo] [] [kʰɤ] [] [ʈ͡ʂwo] [ʈ͡ʂʰwo] [ʐwo] [t͡swo] [t͡sʰwo] [swo] [ɤ] [wo]
Вейд-Джайлз po pʻo mo fo to tʻo no lo ko kʻo ho cho chʻo jo tso tsʻo so o/ê wo
Чжуїнь ㄨㄛ ㄨㄛ ㄨㄛ ㄨㄛ ㄨㄛ ㄨㄛ ㄨㄛ ㄨㄛ ㄨㄛ ㄨㄛ ㄨㄛ
Піньїнь bo po mo fo duo tuo nuo luo ge ke he zhuo chuo ruo zuo cuo suo e wo

Тони[ред. | ред. код]

Тони в системі Вейда-Джайлза позначаються за допомогою надрядкових чисел (1–4), розміщених після складу. Це контрастує з використанням діакритики для представлення тонів Піньїнь. Наприклад, Піньїнь: qiàn; Вейд-Джейлз: chʻien4.

Тон Ієроґліфи Піньїнь Вейд-Джайлз
Високий 妈; 媽; ma1
Піднятий 麻; ma2
Низький 马; 馬; ma3
Спадаючий 骂; 罵; ma4
Нейтральний 吗; 嗎; ma ma

Розділові знаки[ред. | ред. код]

Вейд-Джайлз використовує дефіси (-) для розділення всіх складів у слові (у той час як Піньїнь розділяє склади лише в спеціально визначених випадках).

Якщо склад не є першим у слові, його перша буква не пишеться з великої літери, навіть якщо вона є частиною власного іменника. Використання апострофів, дефісів і великих літер часто не спостерігається в назвах місць і особистих іменах. Наприклад, більшість закордонних тайванців пишуть свої імена як "Tai Lun" або "Tai-Lun", тоді як за системою Вейда-Джайлза насправді буде "Tai-lun".

Порівняння з иншими системами[ред. | ред. код]

Голосні a, e, o, i
МФА ɑ ɔ ɤ ɛ eɪ̯ ɑʊ̯ ɤʊ̯ an ən ɑŋ ɤŋ ɑɻ ʊŋ i i̯ɛ i̯ɤʊ̯ i̯ɛn in
Піньїнь a o e e ai ei ao ou an en ang eng er ong yi ye you yan yin ying
Тун'юн-піньїнь[en] a o e e ai ei ao ou an en ang eng er ong yi ye you yan yin ying
Вейд-Джайлз a o o/ê eh ai ei ao ou an ên ang êng êrh ung i yeh yu yen yin ying
Чжуїнь ㄨㄥ ㄧㄝ ㄧㄡ ㄧㄢ ㄧㄣ ㄧㄥ
Приклад
Голосні u, y
МФА u u̯ɔ u̯eɪ̯ u̯aɪ̯ u̯an u̯ən u̯ʊn u̯ɤŋ u̯ʊŋ y y̯œ y̯ɛn yn i̯ʊŋ
Піньїнь wu wo wei wai wan wen weng yu yue yuan yun yong
Тун'юн-піньїнь[en] wu wo wei wai wan wun wong yu yue yuan yun yong
Вейд-Джайлз wu wo wei wai wan wên wêng yüeh yüan yün yung
Чжуїнь ㄨㄛ ㄨㄟ ㄨㄞ ㄨㄢ ㄨㄣ ㄨㄥ ㄩㄝ ㄩㄢ ㄩㄣ ㄩㄥ
Приклад


Нешиплячі приголосні
МФА p m fɤŋ fʊŋ ti̯ou̯ tu̯ei̯ ny ly kɤɻ
Піньїнь b p m feng diu dui t ger k he
Тун'юн-піньїнь[en] b p m fong diou duei t nyu lyu ger k he
Вейд-Джайлз p p' m fêng tiu tui t' kêrh k' ho
Чжуїнь ㄈㄥ ㄉㄧㄡ ㄉㄨㄟ ㄋㄩ ㄌㄩ ㄍㄜㄦ ㄏㄜ
Приклад 歌儿
Шиплячі приголосні
МФА tɕi̯ɛn tɕi̯ʊŋ tɕʰin ɕy̯ɛn ʈʂɤ ʈʂɨ ʈʂʰɤ ʈʂʰɨ ʂɤ ʂɨ ʐɤ ʐɨ tsɤ tsu̯ɔ tsɨ tsʰɤ tsʰɨ
Піньїнь jian jiong qin xuan zhe zhi che chi she shi re ri ze zuo zi ce ci se si
Тун'юн-піньїнь[en] jian jyong cin syuan jhe jhih che chih she shih re rih ze zuo zih ce cih se sih
Вейд-Джайлз chien chiung ch'in hsüan chê chih ch'ê ch'ih shê shih jih tsê tso tzŭ ts'ê tz'ŭ szŭ
Чжуїнь ㄐㄧㄢ ㄐㄩㄥ ㄑㄧㄣ ㄒㄩㄢ ㄓㄜ ㄔㄜ ㄕㄜ ㄖㄜ ㄗㄜ ㄗㄨㄛ ㄘㄜ ㄙㄜ
Приклад
Тони
МФА ma˥˥ ma˧˥ ma˨˩˦ ma˥˩ ma
Піньїнь ma
Тун'юн-піньїнь[en] ma
Вейд-Джайлз ma1 ma2 ma3 ma4 ma0
Чжуїнь ㄇㄚ ㄇㄚˊ ㄇㄚˇ ㄇㄚˋ ㄇㄚ・
Приклад

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [ɤ] пишеться як -o після , k та h, в інших випадках : kʻo, ko, ho, shê, chʻê.
  2. [-wo] пишеться як -uo після kʻ, k, h та sh, в інших випадках -o: kʻuo, kuo, huo, shuo, chʻo.
  3. -ih вживається після ретрофлексів ch, chʻ, sh, j (Піньїнь zh, ch, sh, r).
  4. використовується після сибілянтів tz, tzʻ, ss (Піньїнь z, c, s).
  5. [wei] пишеться як -uei після та k, в інших випадках -ui: kʻuei, kuei, hui, shui, chʻui.
  6. Склади chüeh, chʻüeh, hsüeh, yüeh записуються як chio, chʻio, hsio, yo відповідно.

Посилання[ред. | ред. код]